Одбыв ся 54-ый семінар карпаторусиністікы

6. новембра 2019 ся одбыв далшый із серії семінарів карпаторусиністікы. Зачаток орґанізації семінарів карпаторусиністікы під назвов STUDIUM CARPATHO-RUTHENORUM/Штудії з карпаторусиністікы (орґанізатором є Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові) ся датує на фебруар року 2009 (а концём того рока вышов ай першый зборник штудій із даного року), также в тім роцї ся завершує ёго уже 11-тый рочник. Кедь в юбілейнім – 2018-тім роцї домінуючов темов была історія Русинів, того року аж три семінары суть присвячены русиньскій літературї на Словакії. Як перша з темов русиньской літературы в данім роцї выступила проф. ПгДр. Марта Соучкова, ПгД. з Інштітуту словакістікы і медіалных штудій Філозофічной факулты Пряшівской універзіты у Пряшові з темов: К поетіцї творчости Мароша Крайняка. Аналізованый автор – Марош Крайняк текст вшыткых ёго дотеперь выданых творів (Carpathia, 2011; Entropia, 2012; Informácia, 2013; Pogodowitz, 2016) засадив до русиньского контексту – автохтонной теріторії Русинів – северовыходной Словакії, а таксамо приляглых гранічных областей з Польском і Українов, хоць язык на писаня собі автор выбрав словацькый. Наперек тому, або може якраз зато, ёго дотепрь выданы книжкы ся тїшать популарности меджі чітателями, здобыв доконця ай престіжене оцїнїня Anasoft litera 2012 за свій дебут – Carpathia, a наслїдно за другу поблікацію Entropia – знову здобыв оцїнїня Anasoft litera 2013.

Выступаючім на новембровім семінарї быв Мґр. Міхал Павліч, ПгД. з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові. Тема семінара: Віршы Даньєлы Капралёвой з погляду екокрітікы была істым способом іноватівным приступом нелем к інтерпретації поезії Даньєлы Капралёвой, але ай к русиньскій поезії в общім, бо з такого угла погляду к поезії русиньскых авторів іщі нихто не приступав, хоць тема природы як жывотодарной силы чоловіка, котру треба хранити про наступны поколїня є близка наприклад ай Юркови Харитунови, ці Осифови Кудзеёви, або женьскій авторцї Кветї Мороховічовій-Цвик.  Як сам автор темы конштатовав, поезію Капралёвой мож інтерепретовати з розлічных углів погляду, а назва ёго темы нияк раз не сіґналізує, жебы носнов темов поезії авторкы дебуту Серна в нераю была лем еколоґія.

Хоць на семінару ся зышло лем пару любителїв русиньской поезії, доволиме сі конштатовати, же праві таке коморнїше зложіня дало простор запоїти ся до діскусії каждому з притомных. Мілым несподїванём была ай притомность самой авторкы, котра, ай наперек робочім повинностям і значній оддалености од Пряшова пришла на семінар і рада одповідала на поставлены вопросы.

Даньєла Капралёва є унікатным зъявом в русиньскій поезії сучасного періоду, єй приступ (нелем як майстеркы умелецького слова, але ай як чоловіка з вытварным наданём і умелецькым чутём вообще) є оріґіналный нелем темами, котрыма ся пригварять чітателёви, але таксамо штілом писаня. Інтересне у Капралёвой є ай то, же є білінґвістков (ай у поезії). Книжка Серна в нераю є споловины  писана по русиньскы, споловины по словацькы, але єй словацькы віршы, то не суть переклады (або перебаснїня) із русиньского вірша, як то можеме збачіти у дакотры русиньскых авторів (напр.: Ксеняка). Ай в тім є Капралёва оріґінална. Пише без проблемів по русиньскы, ай по словацькы. Хтознать, може єй поезія в словацькім языку іншпірує літературных крітіків словацькой поезії…. Будеме чекати на їх реакції, може ай на вебовій сторінцї Сполку русиньскых писателїв.

Укажка з творчости Даньєлы Капралёвой

Но а третїм із серії на тему русиньской літературы в тім роцї буде семінар на тему: Незнамы міста у біоґрафії Анатолія Кралицького і ёго народно-языковы орьєнтації

(Скушености зоставителїв выбратых творів літератора.), котрый ся одбуде 4. 12. 2019. З темов выступить Мґр. Валерій Падяк, к. н. з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові. Вшыткы любителї русиньской літературы, передовшыткым етноґрафічных творів суть сердечно позваны.

Кветослава КОПОРОВА,

авторка статї і орґанізаторка семінара,

фото: Міхалы Голубковой і авторкы статї.

Позваня: 54. научный семінар карпаторусиністікы

PREŠOVSKÁ UNIVERZITA V PREŠOVE

CENTRUM JAZYKOV A KULTÚR NÁRODNOSTNÝCH MENŠÍN

Ústav rusínskeho jazyka a kultúry

Інштітут русиньского языка і културы

UL. 17. NOVEMBRA 15, 080 01 PREŠOV, SLOVENSKÁ REPUBLIKA

 

 

 

POZVÁNKA

 

Ústav rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity v Prešove​​ 
Vás pozýva na


54. vedecký seminár karpatorusinistiky,


ktorý sa uskutoční​​ 6.​​ novembra​​ 2019​​ (streda) o 13.00​​ hod.​​ v zasadacej miestnosti​​ 
Consilium maius​​ (2. poschodie, č. 328)​​ Rektorátu​​ Prešovskej univerzity,​​ ul. 17. novembra č. 15.

 

S prednáškou na tému

 

Verše​​ Daniely Kapráľovej​​ z pohľadu ekokritiky

 

vystúpi

 

Mgr.​​ Michal Pavlič, PhD.

z Ústavu​​ rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity v Prešove

Súčasťou programu bude prezentácia​​ najnovších publikácií z karpatorusinistiky.

 

 

 

 

 

ПОЗВАНЯ

 

Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты​​ в​​ Пряшові
Вас позывать на


54.​​ ​​ научный семінар карпаторусиністікы,


якый буде​​ 6.​​ новембра​​ 2019​​ (середа)​​ о​​ 13.00 год.​​ в​​ засїдалнї​​ Consilium maius​​ (2. шток,

ч. 328) Ректорату Пряшівской універзіты,​​ ул. 17. новембра ч. 15.

 

З лекціёв на тему

 

Віршы Даньєлы​​ Капралёвой​​ з погляду екокрітікы

 

выступить

 

Мґр.​​ Міхал Павліч, ПгД.
з​​ Інштітуту​​ русиньского языка і културы Пряшівской універзіты​​ в​​ Пряшові

 

 

В проґрамі семінара буде презентація найновшых выдань з карпаторусиністікы.

Міхал Павліч: Резонанції на книжкы і подїї Миколая Ксеняка

   Каждый автор мі дасть за правду, кідь повім, же єдно із найкрасшых чувств зажывають, кідь свої думкы і образы можуть відїти на деревяній палетї привеженій з друкарнї. Іщі красшым моментом є про них тот, кідь увідять свою книжку в руках чітателя із носом так глубоко міджі сторінками, же не внимають околіцю. При сердцю їх загрїє тыж находжіня, же на їх творчость зареаґує дахто друый. А праві тым потїшыв Миколай Ксеняк русиньскых писателїв, кідь написав книжку Резонанції на книжкы і подїї (Пряшів: Академія русиньской културы в СР, 2017, 154 стор.), в котрій ся высловлює к літературній творчости своїх колеґів.

   Миколай Ксеняк є знамый як автор баёк уж десяткы років. Почас свого творчого періоду написав ай много книжок різных жанрів, але з двома домінантныма темами – народна ідентіта і дротарьство. На тему дротарьства вытворив дакілько збірок баёк і алеґорічных повідань, в котрых росповів черепкы із жывота дротарїв. З нагоды свого 80-річного юбілею в Споминках і очекованях (2013) одкрыв чітателям часть свого жывота. Народну ідентіту Русинів послїднїй раз аналізовав і оцїнив в ославнім поетічнім творї з назвов Формованя русиньской ідентіты (2016).

   В Резонанціях на книжкы і подїї ся автор занимать сучаснов русиньсков літераторов в десятёх жанрово різных текстах. В них занимать різны позіцїї, писателям ся приямо пригварать як їх колеґа або їх тексты інтерпретує як літературный крітік. Крітічным оком назерать нелем на творчость, але і на жывот авторів, на їх актівіту в сучаснім русиньскім народнім оброджіню, і як будитель тоты тексты посуджує із боку годноты  про русиньскый народ. В непослїднїм рядї ся але Миколай Ксеняк проявлює і як надхнутый чітатель, котрый хоче писателям выядрити свою вдяку і узнаня.

 

Хто вас мамкы обдарив
Богатством чутів

Терпінём
Хто вам до сердця
Чісту ласку засїяв?
Ці то не вы
Своїм предурчінём
Ю Выпросили од Господя

(Миколай Ксеняк: Резонанції на книжкы і подїї, 2017, с. 39)

 

Чітай тыж: Укажка з книжкы Резонанції на книжкы і подїї

   Увод збіркы отварять Ксеняк штудіов мотіву матери в творчости Марії Мальцовской. При аналізованю єй вызнаму єй присуджує нелем стереотіпічны властности терпезливости, робітности, шыковности і ласкы, але назерать на ню і як на хранительку і шырительку родного слова. В Спонтанных думках ся автор задумав над творчостёв Юрка Харитуна, главнї ёго збірков Мої незабудкы, в контекстї ёго жывота і смутку за родным селом заллятым водами Старины.

  В далшых текстах го іншпірує роман Штефана Смолея к порівнаню літературных Бурей над Бескідами із тыма історічныма і з цїложывотныма народнобудительскыма актівітами Гавриїла Бескіда. В послїднїх двох творах книжкы ся Ксеняк наповно венує русиньскій ідентітї і Русинам давать простый вопрос: Чом не сьме горды?

І якось ня напало
кілько людей нашого роду
бы ся патрило нам знати
їх припоминати
честь їм давати
а мы їх легковажно
обходиме забываме
к ним ся не голосиме
Якым правом сьме на нашых
Будителїв
затерпкли

(Миколай Ксеняк: Резонанції на книжкы і подїї,
2017, с. 47)

   Резонанції здобить інтересна обалка зобразуюча стром закорїненый в людьскых жылах, што мож розуміти як метафору на силу родной землї, на русиньску ідентіту, котра є незвратна і певна. В каждім стишку є притомне перепоїня із русиньсков історіов. Ксеняк споминать нелем кривды, але і успіхы Русинів. Єдночасно уважує і о тепрїшнїм часї, годнотячі актівіту русиньскых орґанізацій і актівістів, і вірить, же Русины і наперек нелегкым соціокултурным условіям докажуть пережыти і заховати сі свою народну ідентіту.

   Ксенякова дотеперїшня творчость была скоро все вгодна про шыроку ґрупу чітателїв, о ёго актуалній книжцї то саме не мож повісти. Єднотливы тексты не суть найпростїшы, автор ся к літературній творчости своїх колеґів часто выядрює і в одказах на конкретны сцены, дакотры оріґіналны мотівы наново ужывать, одказує і цітує. Вдяка тому буде менше скушеный чітатель украченый о інтертекстуалный розмір твору. Ксенякову книжку є ідеално внимати із познанём русиньской історії і аж по перечітаню творчости, котра іншпіровала автора к написаню книжкы. На другім боцї, Резонанції мож і зато чітати веце раз – з каждов перечітанов книжков русиньской літературы буде чітатель в текстах находити новы вызнамы і алузії.

   Резонанції на книжкы і події оцїнюєме дуже позітівно, тїшить нас, же русиньска література ся і надале розвивать і мінить, умелецькым языком ся выядрює к собі самій і вытварять другы тексты, котры мотівують к чітаню русинькой літературы. Без чітателїв не буде літературы, а без літературы не буде народа.

49. семінар карпаторусиністікы

     В середу – 24. октобра 2018 ся одбыв далшый із серії семінарів Studium Carpato-Ruthenorum на тему: Русиньска ідентіта як літературна проблема в прозах Марії Мальцовской.

     Семінар, як традічно, провадила ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., а выступаючім быв одборный асістент Інштітуту русиньского языка і културы ПУ – Мґр. Міхал Павліч, ПгД., котрый лем недавно (в авґустї 2018) обгаїв свою дізертачну роботу і став ся кваліфікованым русиністом із замірянём на теорію літературы і сучасну русиньску літературу. Хоць участь на семінару не была велика, мож бісїдовати скорше о коморнїшій стрїчі, о то інтереснїша была діскусія на тему сучасной русиньской літературы і єй приниманя молодов ґенераціёв, але ай діскусія о далшім прямованю русиньксой літературы. Діскутуючі ся наголос задумовали над тым, якы темы, позад тых народнобудительскых будуть в центрї позорности будучіх літературных творів нелем сучасных русиньскых авторів середнёй ґенерації, але ай потенціоналых молодых і зачінаючіх русиньскых авторів. Тых, нажаль є барз мало, можеме бісїдовати лем о пару менах зачінаючіх авторів, такых як Петра Семанцёва, Петро Ялч, Владїслав Сивый, Даньєла Капралёва і дакотры далшы.

   Послїднї двоє авторы ся на літературній сценї вказали лем недавно, кедь ся приголосили із своїма творами до Літературного конкурзу Марії Мальцовской. Їх поетічны творы, котры послали до конкурзу вказали, же новодоба русиньска поезія наберать новый дых – приношать нелем новых авторів, але ай новы темы.

  Конкурз каждорічно орґанізує Сполок русиньскых писателїв на Словакії і припоминаєме, же ай того року ся до конкурзу можуть запоїти авторы з оріґіналныма творами в русиньскім языку. Свої творы (котры іщі не были публікованы) можуть посилати до 28. новембра 2018 (інформація о конкурзї http://rusynlit.sk/).

     Конець семінара належав презентації найновшых публікацій з карпаторусиністікы, котры представила інтерна докторандка Інштітуту русиньского языка і културы – Мґр. Міхала Голубкова.

-кк-