Mgr. Michal Pavlič, PhD.: Potenciálna národná identita založená na rodinnom princípe v krátkej próze Márie Maľcovskej Мамінка

V zbierke Русиньскы арабескы[1] sa nachádza poviedka Маминка určená detskému príjemcovi, avšak vnímavý dospelý čitateľ v ňom dokáže nájsť autorkin postoj voči problematike rusínskej národnej identity. Mária Maľcovská na niekoľkých stranách zachytáva skúsenosť malého Janča, ktorý je nedobrovoľne odtrhnutý od svojej mamy a je spolu s inými deťmi vezený autobusom do adoptívnych rodín v Čechách. Chlapec pochádza z mnohopočetnej rusínskej rodiny (dedina Lipovec, severovýchod Slovenska), ktorú sa snaží uživiť len matka (otec v texte nie je vôbec spomenutý). Tá sa ho vzdala kvôli ťažko udržateľnej ekonomickej situácii rodiny, dúfajúc, že syn zažije lepší osud: Мати зістала дома з братиками і сестрами. Янча віз автобус до Чех. Там ся му дадуть добрі наїсти, шумно облечуть. Янчо буде паном.(Маминка, cit. s. 6). Po príchode do Prahy si deti rozdelia dospelí a Jančo sa tak dostáva do opatery bezdetného českého páru. Manželia Slušní sa o Janča po materiálnej stránke starajú veľmi dobre, starý znosený sveter sa nahradí novým oblečením, bosé nohy dostanú topánky, rodičia mu kupujú hračky, od ich známych dostáva sladkosti. Bude to ale stačiť na to, aby chlapec zabudol na svoju pôvodnú rodinu a prijal náhradnú? Read more

Марія Мальцовска: Мамінка (2/2)

Пробаторив ся аж у теплій водї, у ванї. Над ним ся схыляла жовтоволоса панїчка з
нафарбленым ротом. Янчови ся відїло, же має на голові солому, а з рота єй іде червеный поломінь. Зась ся му перед очіма мигла ёго дорога мамка, яка мала все красно звязане волося до контяти і прикрыте чорнов хустков.
Єй синї очі і теперь ся усміхли на Янча…

Read more

Марія Мальцовска: Мамінка (1/2)

Янчо сїв до старого автобуса і осуд го повіз до незнамого світа.
Сидїв взадї. Сам. Тряс ся як листочок. Рана у восени суть холодноваты, а на Янчови быв лем легонькый зношеный сведрик. Выняв кусок хлїба з кобілчіны і зачав жувати.
– Мамочко! – зашептав. – Мамко, де ты? – І слызы, як горохы, ся му скатуляли на твердый ярьчаный хлїб.

Read more

Мальцовска, Марія: Найкрасша приповідка (2012)

Автор: Марія Мальцовска

Назва: Найкрасша приповідка

Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2012

Чісло сторінок: 284 с.

Язык: русиньскый (азбука)

ISBN: 978-80-89441-26-6

Мож стягнути ту: Мальцовска, Марія – Найкрасша приповідка

Мальцовска, Марія

Публікації

  • Юлчина тайна (1988)
  • Поточина (1991)
  • Манна і оскомина (1994)
  • Приповідкова лучка (1995)
  • Русиньскы арабескы (1994)
  • Під русиньскым небом (1998)
  • Зелена фатаморґана (2007).
  • Сто вызнамных Русинв очами сучасників I. (2007)
  • Сто вызнамных Русинв очами сучасників II. (2009)
  • Найкрасша приповідка (2012)

Жывотопис

     По тяжкій хворотї 25. септембра 2010 до русиньского неба од нас навсе одышла ПгДр. Марія Мальцовска-Параскова, редакторка, публіцістка, писателька, довгорічна актівістка в русиньскім народ­­ност­нім і културнім жывотї, высокошкольска учітелька.

     Народила ся 5. мая 1951 в селї Руськый Потік (окр. Снина), де выходила першых пять клас основной школы, а далшы штири класы абсолвовала на Основній інтернатній україньскій школї в Гуменнім. Наслїдовала Середня педаґоґічна школа Клемента Ґотвалда в Пряшо-ві, Філозофічна факулта Універзіты Павла Йозефа Шафаріка в Пряшо-ві і научна стаж в Літературнонаучнім інштітутї Словеньской академії наук в Братїславі. Але перед научнов карьєров в тім часї дала предность старостливости о своїх уж старых родічів і вернула ся назад на выход, ближе к родному краю. Бівшу часть свого актівного жывота одробила як редакторка україньскоязычных періодік, котры в тім часї выходили про Русинів у Пряшові, а то в літературнім часописї Дукля, тыжденнику Нове життя і часописї Дружно вперед. По роцї 1989 ся стала редакторков першых пореволучных русиньскоязычных выдань – часопису Ру-син і тыжденника Народны новинкы. Попри редакторьскій роботї паралелно ся формовала як писателька – наперед творила в україньскім языку, по роцї 1989 в русиньскім, і як перекладателька.

     Як перша жена-авторка в русиньскоязычній літературї была Марія Мальцовска в роцї 1999 оцїнена Літературнов преміов Александра Духновіча, котру каждорічно удїлює за найлїпшы творы в русиньскій літературї Карпаторусиньскый научный центр в США, за біоґрафічну книжку Під русиньскым небом (1998). За збірку куртых прозаічных творів – Русиньскы арабескы (2002) авторка была оцїнена преміов Словеньского літературного фонду в Братїславі.

     Од року 2008 ПгДр. Марія Мальцовска наступила на путь научно-пе-даґоґічну – стала ся асістентков Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, де учіла русиньску літературу, наступила на пятьрічны екстерны докторандьскы штудії на Філозофічній факултї Пряшівской універзіты і під веджінём професоркы ПгДр. Ганы Валцеровой, к. н., зачала робити над дізертачнов роботов на тему розвоя русиньской літературы.

     Любов к русиньскому народу і почливость ку корїням своїх предків неперестанно перенoсила до літературной творчости, з котров зачала уж в часах середнёшкольскых, а потім высокошкольскых штудій. Ан-ґажовати ся про свій народ в літературній сферї стало ся змыслом єй жывота, была майстерков писаного слова о Русинах і про Русинів – з акцентом на курты прозаічны творы, повідкы, новелы, біоґрафічны і автобіоґрафічны новелы.

     Марія Мальцовска-Параскова ся народила в селї, котре лежыть в чаровнім обятю Буковскых верьхів. Называла го „центром світа“ і як ся сама вызнала, было бы їй треба холем пару жывотів на то, жебы до-кладно спознала вшыткы камінчікы в черкотаючім потічку, шум Бескі-да і спів пташат над ним, не бісїдуючі о ёго людёх, їх жывотї, їх судьбах. Простота і щірость сільскых людей зачаровала єй душу і сердце до та-кой міры, же ся стали неперестаннов іншпіраціов єй творів, писаных материньскым, русиньскым языком.

     До року 1990 Мальцовска выдала дві збіркы повідок по україньскы – Юлчина тайна (1988) і Поточина (1991). В роцї 1994, рік перед кодіфікаціов­ русиньского языка, выдала в материньскім языку книжку Манна і оскомина, яка в єднім комплетї вєдно з далшыма кодіфікачныма учебниками і приручниками послужыла як підклад про славностне выголошіня кодіфікації русиньского языка на Словакії 27. януара 1995 в Братїславі. Пізнїше придала далшы книжкы: дїтьску При-повідкова лучка (1995), Під русиньскым небом (1998), Русиньскы арабескы (2002), Зелена фатаморґана (2007). В роках 2007 і 2009 як едіторка приравила на выданя дві части із планованого штиритомного енціклопедічного проєкту Сто вызнамных Русинів очами сучасників. Нажаль, немилосердна судьба єй планы – творчі і людьскы – нечекано перервала…

     Окрем уведженых, авторка з редакторьского, умелецького і языкового боку приправила на выданя і книжкы другых авторів: збірник выбраных поезій Александра Павловіча Русины желають быти Русинами (1999) зоставителя ПаедДр. Івана Русинка, збіркы стишків Ни-колая Гвозды Сповідь Русина (2006) і Марії Ґіровой-Васьковой Родне гнїздо (2008), выбір з прозы Еміла Кубека Єдна стріча (2007). Вызначну часть єй роботы творять переклады. Окрем публіцістічных статей – в рамках довгорічной редакторьской роботы, де перекладала переважно із і до словацького, україньского і російского языків, переложыла зо словацького до русиньского языка і дві научны моноґрафії: ПгДр. Михала Поповіча Федор Корятович – русиньскый войвода (1993) i Інж. Рудолфа Павловіча Ґрекокатолицькый священицькый род Павловічовых із Шарішского Чорного (1693 – 1900), котра в роцї 2010 была зарівно єй послїднїм творивым проєктом.

     Велика часть літературных творів Марії Мальцовской была здраматізована і одвысылана в Словеньскім розгласї, переложена до сло-вацького языка, укажкы з єй творів ся дістали до школьскых учебників русиньского языка і літературы і на декламаторьскы конкурзы. Твор-чость Марії Мальцовской є выразным вкладом до розвоя русиньской народной ідентіты, літературы, културы і языка. Зато їй пат­рить наша вдяка і почливость.

     Послїднє збогом сьме Марії Мальцовскій дали 28. септембра 2010 в єй роднім Руськім Потоцї, з якым за цїлый свій жывот нїґда не пере-рвала контакт. Наопак, ласку к нёму привила і свому мужови Володёви і дїтём Володькови й Наталцї, де вєдно ходили і дакілько раз до рока. Там ся все тїшыла, і выдтам ся все вертала повна сил, іншпірації, опті-мізму і надїї на лїпшы часы. Там є похована на містнім цінтерю – коло своїх родічів і близкой родины, як собі то сама желала. Але вдяка своїм літературным, публіцістічным і научным роботам Марія Мальцовска зістане з нами навсе.

     Вічная єй память і блаженый покій!


Оцінїня

Цїна A. Павловіча:

  • 2002 – Русиньскы арабескы, проза, Видавництво В. Падяка, 2002

Премія А. Духновіча: 

  • 1999 – Словакія, Під русиньскым небом, PIP-ART, 1998

Миколай Ксеняк: Образ матери в русиньскій літературї

Oдовздаваня вічной штафеты – образу мамы.

Нихто з нас не запохыбує, же в каждім жанрї уменя тема мамы мать своє певне місце, же ся не найде ани єден вызнач­ный писатель, поет, малярь, со­харь, композітор, котрый бы тоту тему в своїй творчости обышов.

Ани нашы класіци – Александер Духновіч, Александер Павловіч, Ю. Ставровскый­Попрадов, І. А. По­ливка, Еміл Кубек… І в русиньскій поновембровій літературї видиме контінуіту. Не требало єй переса­джовати до нашых условій, до нашой новой землї. Ани ся тому не чудуєме: суть ту літературны традіції, природна патріархална поч­ливость к родічам, але тыж церьков­на духовна традічна выхова. Мы взя­ли і береме вызнам і посланя мамы як штось певне, самозрозуміле. І в козмічній добі, і по баршановій револуції на потверджіня уведу хо­ лем пару фактів – мено сучасного автора і назву холем єдного твору:

Read more

АРХІВ: Русиньска новинарька і писателька (Інтервю з нагоды 55-тых народенин М. Мальцовской.)

Русиньска новинарька і писателька

(Інтервю з нагоды 55-тых народенин М. Мальцовской.)

„Каждый чоловік сі заслужить, жебы ёго жывот зістав якымесь способом звічненый“

М. Мальцовска-Параскова

 

   Мы – писателї, новинарї сьме цїлый жывот наповнены евфоріёв, котра не втихать, просто є в тобі навсе без огляду на то, ці є про літературу доба приязна, або нїт.

   Сітуація є така, же уж два рокы єм незаместнана. Мам двоє дїтей, котрым треба давати їсти, і я бы даколи дашто зьїла… В каждім припадї ани тот факт ня не може одрaдити, або якось неґатівно ся одразити на моїй роботї, котру чую як своє посланя на тім світї.

Read more

ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД.: Выбір з творів М. Мальцовской – Найкрасша приповідка (СРПС, 2012)

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, ПгД., Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, Словакія

Выбір з творів М. Мальцовской – Найкрасша приповідка (СРПС, 2012)

   Зоставлїнем переглядовой публікації творів прозаїчкы Марії Мальцовской-Парасковой способом выбіру найлїпшых частей  з єй книжковой продукції сьме слїдовали дакілько замірів. Авторка, котра по тяжкій хворотї одышла до вічности (септембер 2010), стала ся першов русиньсков прозаїчков в новодобім русиньскім народностнім контекстї на Словакії. Єй умелецькый рост быв до значной міры овпливненый  народно-обродным процесом Русинів по роцї 1989,  причім она сама была ай актівнов участнічков того процесу. Read more

49. семінар карпаторусиністікы

     В середу – 24. октобра 2018 ся одбыв далшый із серії семінарів Studium Carpato-Ruthenorum на тему: Русиньска ідентіта як літературна проблема в прозах Марії Мальцовской.

     Семінар, як традічно, провадила ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., а выступаючім быв одборный асістент Інштітуту русиньского языка і културы ПУ – Мґр. Міхал Павліч, ПгД., котрый лем недавно (в авґустї 2018) обгаїв свою дізертачну роботу і став ся кваліфікованым русиністом із замірянём на теорію літературы і сучасну русиньску літературу. Хоць участь на семінару не была велика, мож бісїдовати скорше о коморнїшій стрїчі, о то інтереснїша была діскусія на тему сучасной русиньской літературы і єй приниманя молодов ґенераціёв, але ай діскусія о далшім прямованю русиньксой літературы. Діскутуючі ся наголос задумовали над тым, якы темы, позад тых народнобудительскых будуть в центрї позорности будучіх літературных творів нелем сучасных русиньскых авторів середнёй ґенерації, але ай потенціоналых молодых і зачінаючіх русиньскых авторів. Тых, нажаль є барз мало, можеме бісїдовати лем о пару менах зачінаючіх авторів, такых як Петра Семанцёва, Петро Ялч, Владїслав Сивый, Даньєла Капралёва і дакотры далшы.

   Послїднї двоє авторы ся на літературній сценї вказали лем недавно, кедь ся приголосили із своїма творами до Літературного конкурзу Марії Мальцовской. Їх поетічны творы, котры послали до конкурзу вказали, же новодоба русиньска поезія наберать новый дых – приношать нелем новых авторів, але ай новы темы.

  Конкурз каждорічно орґанізує Сполок русиньскых писателїв на Словакії і припоминаєме, же ай того року ся до конкурзу можуть запоїти авторы з оріґіналныма творами в русиньскім языку. Свої творы (котры іщі не были публікованы) можуть посилати до 28. новембра 2018 (інформація о конкурзї http://rusynlit.sk/).

     Конець семінара належав презентації найновшых публікацій з карпаторусиністікы, котры представила інтерна докторандка Інштітуту русиньского языка і културы – Мґр. Міхала Голубкова.

-кк-

Позваня на 49. научный семінар карпаторусиністікы і презентацію найновшых выдань з карпаторусиністікы

 

PU LOGOc_R92G0B12

PREŠOVSKÁ UNIVERZITA V PREŠOVE
Centrum jazykov a kultúr národnostných menšín

Ústav rusínskeho jazyka a kultúry

Інштітут русиньского языка і културы
Ul.​​ 17. novembra 15, 080 01 ​​ Prešov, Slovenská republika

 

POZVÁNKA

 

 Ústav rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity v Prešove​​ 
Vás pozýva na


49. vedecký seminár karpatorusinistiky,


ktorý sa uskutoční​​ 24.​​ októbra​​ 2018​​ (streda) o 13.00​​ hod.​​ v zasadacej miestnosti​​ 
Consilium maius​​ (2. poschodie, č. 328)​​ Rektorátu Prešovskej univerzity,​​ ul. 17. novembra č. 15.

 

S prednáškou na tému

 

Rusínska​​ identita ako literárny problém v próze Márie Maľcovskej

vystúpi

 

Mgr. Michal Pavlič, PhD.​​ ​​ 
z Ústavu rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity v Prešove​​ 

 

Súčasťou programu bude prezentácia​​ najnovších publikácií z karpatorusinistiky.  

 

 

 

ПОЗВАНЯ

 

 Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты​​ в​​ Пряшові
Вас позывать на


49.​​ ​​ научный семінар карпаторусиністікы, ​​ 


якый буде​​ 24.​​ октобра​​ 2018​​ (середа)​​ о​​ 13.00​​ год.​​ в засїдалнї​​ Consilium maius
(2. шток, ч. 328) Ректорату Пряшівской універзіты, ул. 17. новембра ч. 15.

 

З лекціёв на тему ​​​​ 

 

Русиньска ідентіта​​ ял літературна проблема в прозах Марії Мальцовской

выступить​​ 

 

Мґр.​​ Міхал Павліч, ПгД.

 

з Інштітуту русиньского языка і културы​​ Пряшівкой універзіты у Пряшові

 

 

В проґрамі семінара буде презентація найновшых выдань з карпаторусиністікы.

 

1 2