Кудзей, Осиф

Профіл автора

Публікації

  • Акафіст священомученикови П. П. Ґойдічові (2006)
  • Пацеркы (2008)
  • Байкы-забавляйкы (2008)
  • Мудрость жывота (2008)
  • Байкарёвы думы (2009)
  • Духовны піснї (2009)
  • Кадило (2011)
  • (Ча)байка (2012)
  • Байкал (2013)
  • Сміх через слызы (2013)
  • Bajky, dumky i vydumky (2013)
  • Bajkomat (2014)
  • Šoky (2015)
  • Smichoty i chmury rusiňskoj natury (2016)
  • Zamiška (2017)

Жывотопис

Осиф Кудзей, нар. Няґів, 24. 2. 1952, є феноменом в новодобій русиньскій літературї, поступно ся приправляв, а наново ся проявив в 2008 року, кідь му во выдавательстві Русин і Народны новинкы вышли три книжкы. Знали сьме го іщі в 70-x роках як артісту-аматера, якый уж тогды выходжовав стежку свому русиньскому языку. Грав по русиньскы і твердо обгаёвав фарбы русиньского діалекту перед тзв. україньсков поротов. Осифа сі памятаме, главно як комедіалного герця, може якраз тоты комічны ролї, сміх через слызы, ся стали предобразом ёго баёк. І хоць, правда, байкы тяжко порівновати з гуморныма твоарами, бо суть то высоко крітічны, мравно-поучны стишкы, найчастїше черьпаючі темы зо жывота звірят, але і ростлин або предметів, якы несуть знакы характеру людей.

Осиф Кудзей, і хоць добрый хрістіан, ку чому быв выхованый в побожній родинї дома, де на нёго мала великый вплив ёго мати, в кутику душы все быв ребелом у добрім розуміню того слова. Не любив несправедливость, неправду, понижованя чоловіка. Все прагнув быти слободным, а слободу видїв у споїню з высшов духовнов силов, із таков, котра заспокоює чоловіка не на куртый час, але до кінця ёго жывота. А духовны розміры чоловіка суть в споїню з Богом. Із слов автора ся дізнаєме, як взникли малы великы духовны перлы, якыма суть Малый ґрекокатолицьксый катехізм про русиньскы дїти, Євангелії і апостолы на недїлї і свята цїлого року, як автор написав Акафіс священомученикови П. П. Ґойдічови, котрый выдало Общество св. Йоана Крестителя, як зачав сполупрацовати з василіаньскым Благовістником, часописом Общества св. Йоана Крестителя – Артос, Ґрекоктаолицькым русиньскым календарём, з часописом Русин і Народныма новинками…

Значіть, родинна атмосфера, розвиваня театралных способностей, вплив на ёго характер доброго душпастыря Франтїшка Крайняка, Василя Кундрата, Яна Блашка, наступ третёго возроджїня Русинів на Словакії – то є пату важных обставин, якы позначіли будучого писателя. Любити своє. Є то велика пасія. Каждый автор то робить по своёму. Осиф Кудзей тыж має свій приступ ку свому родному селу Няґову, де ся народив, де з родинов жыє, робить, творить, але тыж к Лабірцю, Красному Броду. Не іде ту так о село ці місто, бо на цілім світї ся найдуть Сорокы, Пацята, Лишкы, Сукы, Мышы, Вовци, Ягнята, птахы і звірята вшелиякой масти. Байкарёви Осифови Кудзеёви іде о чоловіка, котрого він скрыв за судьбу тых звірячіх і прашачіх героїв. Звірятка, річі, птахы суть на долони. В них файно видно характер чоловіка, якый знає быти гіршый за скотину, характеры Русинів, што ся в чуджім світї поінакшують і высодять на сміх, людей, в якых мамона грошей, богатства є на першім містї. Што байка – то одповідь на якусь пригоду в жывотї, правда, творчо осмыслену, кідь автор вникнув до глубкы описованых події. Автор вытягує актуалны події з каждоденного жывота. Дарить ся му описати колячі проблемы націоналного жывота Русинів, матеріалного назераня на світ окремых людей, духовной мізерії чоловіка і ін.

Осиф Кудзей є добрый байкраь а з Миколаём Ксеняком творять силне байкарьске дуо в сучасній русиньскій літературї, также будеме ся радовати на кажде їх выдарене байкарьске дїло, котре нас потїшыть, але єдночасно і поучіть.

Автор: Марія Мальцовска

 


Оцінїня

Премія А. Духновіча:

  • 2010 – поезія, Мудрость жывота, 2008, Байкы-забавляйкы, 2008, Байкарёвы думы, 2009

Літературный конкурз Марії Мальцовской:

  • 2018 – 3. місто