Вышла нова книжка Міра Жолобаніча (Хто ся сміє, є мудрый; Сполок русиньскых писателїв, 2018)

Слово на путь новій книжцї

(Міро Жолобаніч: Хто ся сміє, є мудрый; Сполок русиньскых писателїв, 2018)

     Мірови Жолобанічови выходить друга книжка афорізмів, доповненых властныма карікатурами. Автор ся кресленому гумору венує довгы рокы і є сімаптічне, же супроводны тексты к афорізмам ся рїшыв выдавати у своїм материньскім языку – по русиньскы. Попри Федорови Віцови ся так стає другым автором куртых жанрів і ёго книжка Хто ся сміє, є мудрый є другов із серії кресленого гумору (перша під назвов: Хто ся сміє, є одважный вышла в роцї 2017).

     Мірослав Жолобаніч ся народив 13. 06. 1956, молоды рокы прожыв у Пчолинім. В сучасности жыє в Кошіцях. Підпоровательков і помічнічков у ёго залюбі ся стала ёго жена Марта, котра є професіёв учітелька. Вєдно выгодовали двоє дїтей – дївку Марту (абсолвентку Філозофічной факулты ПУ у Пряшові) і сына Мірослава, котрый, видить ся, здїдив по свoїм нянькови вытварный талент (в сучасности є докторандом на Высокій школї вытварных умень у Братїславі).

     Іншпіраціёв про карікатуры і афорізмы Міра Жолобаніча є реалный жывот із своїма радостями, але главнї недоконалостями, котры позорно слїдує і має потребу їх коментовати способом ёму властным – посередництвом каріктуры і куртого, но выстижного выслову. В немалій мірї в афорізмах вывжывать словны грачкы і двойзмыселность. Гумор і сатіра суть про нёго можностёв слободного выядрїня сполоченьской і політічной клімы в сполочности, не є му далека ани політічна карікатура, котрій венує в книжцї цїлу єдну капітолу. Як сам конштатує, ёго сатірічный погляд на розлічны аспекты жывота го робить слободнїшым і веде го к оптімістічнїшому погляду на світ і на жывот.

Кветослава Копорова,

редакторка.

Русиньскый писaтель Миколай Ксеняк – 85-рочный

РУСИНЬСКЫЙ ПИСАТЕЛЬ МИКОЛАЙ КСЕНЯК – 85-РОЧНЫЙ

   Миколай КСЕНЯК, сучасный русиньскый писатель, лавреат меджінародной Літературной премії Александра Духновіча  за рік 2003 (за книжку: Біда Русинів з дому выганяла, Пряшів: СРПС-2002; удїлює Карпаторусиньскый научный центер у США), лавреат премії за переклад в рамках Цїны Александра Павловіча за русиньску літературу за рік 2007 (за книжку: Байкы, 2006; удїлює Літературный фонд при Міністерстві културы СР у Братїславі), бывшый председа Сполку русиньскых писателїв Словакії, творить опорный стовп русиньской літературы на Словакії. Праві днесь, 4. децембра 2018 славить свій 85-рочный юбілей. Read more

АРХІВ: Мамко, купте мі книжку… (В. Падяк: Вышла книжка про найменшых – Камаратя спід зеленого дуба і белавого неба, Сполок русиньскых писателїв, 2014 )

Мамко, купте мі книжку…

(Вышла книжка про найменшых – Камаратя спід зеленого дуба і белавого неба, Сполок русиньскых писателїв, 2014)

    Дїтьска література жыє подля своїх правил. І хоць ся зачінать у Русинів із дїтьскых стишків Александра Духновіча у серединї 19. стороча, но і днесь ся тримле історіёв выпровбованых основ:  быти нелем катеґоріёв естетічнов, але усе думати на дїтвака, ёго выхову і научаня. Жебы ся маленькый чітатель у тых творах нелем бавив, но абы ся попри тім учів.

Read more

Міро Жолобаніч (біоґрафія)

ПгДр. МІРОСЛАВ ЖОЛОБАНІЧ

   Ласкавый гумор, емпатія і порозумлїня людьксых слабостей. Так бы сьме могли курто характерізовати афорізмы Міра Жолобаніча, доповнены карікатурами з властным, єднозначным рукописом. Є сімаптічне, же першы книжно выданы афорізмы ся автор рїшыв выдати по русиньскы. Міджі русиньского чітателя приходить із своёв першов публікаціов кресленого гумору, доповненого властныма афорізмами. Попри Федорови Віцови так на сцену русиньской літературы куртых жанрів наступлять другый карікатуріста – походжінём Русин із села Пчолине, окр. Снина.

Read more

АРХІВ: Русиньска новинарька і писателька (Інтервю з нагоды 55-тых народенин М. Мальцовской.)

Русиньска новинарька і писателька

(Інтервю з нагоды 55-тых народенин М. Мальцовской.)

„Каждый чоловік сі заслужить, жебы ёго жывот зістав якымесь способом звічненый“

М. Мальцовска-Параскова

 

   Мы – писателї, новинарї сьме цїлый жывот наповнены евфоріёв, котра не втихать, просто є в тобі навсе без огляду на то, ці є про літературу доба приязна, або нїт.

   Сітуація є така, же уж два рокы єм незаместнана. Мам двоє дїтей, котрым треба давати їсти, і я бы даколи дашто зьїла… В каждім припадї ани тот факт ня не може одрaдити, або якось неґатівно ся одразити на моїй роботї, котру чую як своє посланя на тім світї.

Read more

АРХІВ: Юрко Харитун на меджінароднім фестівалї поезії Ars Poetica

Юрко Харитун на меджінароднім фестівалї поезії Ars Poetica

   В днях 17.-21. октобра 2013 ся в Братїславі одбыв ХІ. річник фестівал меджінародного фестівалу поезії, на котрім ся з русиньсков поезіов презентовав Юрко Харитун, родак із Остуржніцї, днесь уж неєствуючого села бывшой Стариньской долины. Стариньска долина, на містї котрой в 70-тых роках минулого стороча выбудовали велику гать, як резервар питной воды про цїлый край є про нёго невычерьпным жрідлом ёго поетічной творчости.

Read more

ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД.: Выбір з творів М. Мальцовской – Найкрасша приповідка (СРПС, 2012)

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, ПгД., Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, Словакія

Выбір з творів М. Мальцовской – Найкрасша приповідка (СРПС, 2012)

   Зоставлїнем переглядовой публікації творів прозаїчкы Марії Мальцовской-Парасковой способом выбіру найлїпшых частей  з єй книжковой продукції сьме слїдовали дакілько замірів. Авторка, котра по тяжкій хворотї одышла до вічности (септембер 2010), стала ся першов русиньсков прозаїчков в новодобім русиньскім народностнім контекстї на Словакії. Єй умелецькый рост быв до значной міры овпливненый  народно-обродным процесом Русинів по роцї 1989,  причім она сама была ай актівнов участнічков того процесу. Read more

ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД.: Сны і жалї Юрка Харитуна (інтервю)

ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., Інштітут русиньского языка і културы ПУ

Писмо од Юрка Харитуна,
тогорічного лавреата Ціны А. Павловіча і Премії А. Духновіча, удїленых за найлїпшый оріґіналный літературный твір в русиньскім языку.

     Юрко Харитун ся народив 17. юла 1948 в селї Остружніця (окр. Снина). Учітель на пензії, котрый жыє і творить в Кежмарку.  До Кежмарку ся переселив із своёв родинов в роцї 1970 і одтогды, аж до року 2008 свою професіоналну карьєру присвятив дїтворї в Лендаку як учітель музичной выховы і російского языка. Цілым ёго жывотом го спроваджали дві необычайны жены – мама Анна і пізнїше манжелка Ева.  Якраз тоты дві жены суть про нёго важны доднесь. Найвекшов опоров в жывотї му є толерантна і старостлива манжелка Ева. Першым ёго рецензетом є зась ёго мама, котра жыє коло нёго в Кежмарку. У віцї 84 рокы  є іщі все чутливов і старостливов мамов свого єдиного сына, докаже ся з порозумінём люблячой мамы, но заєдно і крітічным  оком попозерати на каждый ёго новый вірш.

Read more

Новы книжкы за рік 2013

Вышли новы книжкы

   Кінцём минулого рока вышли три новы публікації Сполку русиньскых писателїв Словеньска. Першов є збірка поезії Юрка Харитуна з назвов Мої незабудкы (Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2013, чісло контракту KNM-369/2013/1.3.1). Збірка  доповнює попереднї дві поетічны збіркы (Мої  жалї і Мої сны) і є носталґічным спомином на пережыты рокы. Автор в нїй розвивать філозофічны думкы о жывотї, любви, но як все, у Харитуна домінує тема  затопленой Стариньской долины і носталґічных споминів на часы, кідь ёго родна Остружніця іщі не была під водов преграды. Другым выданём Сполку за рік  2013 є проза Миколая Ксеняка Споминкы і очекованя (Пряшів: Сполок русиньскых писателїв  2013, чісло контракту KNM-370/2013/1.3.1). Автор єй написав (як сама назва назначує) формов споминать дакотрых моментів із свого жывота, котры на нёго мали вплив у ёго розвитку, або такых, котрыма бы хотїв передати чітателёви найважнїшы факты добы і посолство до будучности. Третёв выданов публікаціов є дебутова збірка повідань молодой авторкы, абсолвенткы учітельского штудійного проґраму русиьскый язык і література – ґеоґрафія Петры Семанцёвой Россыпаны рядкы (Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2013, чісло контракту  KNM-371/2013/1.3.1)). В нїй суть окрім молодой прозаічкы Петры Семанцёвой представлены і творы штудентів Інштітуту русиньского языка і културы ПУ, котры были оцїнены як найлїпшы в штудентьскім літературнім конкурзї в рамках  Інштітуту. Поетічну збірку Мої незабудкы і книжку повідань Россыпаны рядкы ілустровала штудентка маґістерьского штудійного проґраму Русиньскый язык і література – вытварне уменя, Бк. Зденка Цітрякова.

   Вшыткы три публікації можуть быти вгодным дарунком про вашых найблизшых. Дасть ся їх купити у выдавателя, причім членове Сполку мають можность книжкы дістати на їх офіціалній презентації, котра буде у фебруарї 2014.

 

Кветослава Копорова,

председкыня Сполку русиньскых писателїв Словеньска.

 

АРХІВ: Цїна А. Павловіча за русиньску літературу за рік 2011

Были оцїнены русиньскы авторы

   Літературный фонд удїлив за рік 2011 цїну Александра Павловіча за русиньску літературу Юркови ХАРИТУНОВИ за зборник поезії Мої сны, котру выдав Сполок русиньскых писателїв Словеньска в роцї 2011.  Одборна порота зборник оцїнила як умелецькы цїнный і в рамках русиньской літературы нетрадічну поетічну выповідь автора.

   Премія Александра Павловіча за умелецькый переклад за рік 2010 была удїлена Марії МАЛЬЦОВСКІЙ ін меморіам, за дослїдный і языково цїнный переклад одборной публікації до русиньского языка, автора Рудолфа Павловіча: Ґрекокатолицькый священицькый род Павловічовых із Шарішского Чорного (1693 – 1900). Публікацію выдало Обчаньске здружіня Русин і Народны новинкы в роцї 2010.

   Цїна і премія были удїлены членами одборной пороты в зложіню: доц. Валерій Купка, к. н. (председа поторы), Мґр, Івана Джундова, ПгД. і Маріян Гевеші і славностно передана буде 12. 6. 2012 в Клубі писателїв у Братїславі.

К. Копорова,

Председкыня Сполку русиньскых писателїв Словеньска.

1 2