Укажкы з творчости: Осиф Кудзей

Такый є світ

 

Вороблик, голый дочіста,

выпав перед стайнёв з гнїзда,

нащастя, не на голову,

лемже тїсно за Корову.

 

„Уж мі конець,‟ стукать слабо —

„она ня роздусить лабов!‟

Но Корові было файно,

та го „лем‟ прикрыла лайном.

 

О куртый час перед стайнёв

слїдив Коцуриско тайно,

збачів, што є з Воробликом,

і выбрав го пазуриком.

 

Вороблик за службу таку

хотїв высловити вдяку,

но скорше як штось повів,

Коцур го обмыв і — зъїв.

 

Тот, хто тя „окакать‟, брате,

іщі не є неприятель,

а хто тя з того дістане,

може ся ним скоро стане.

 

Школа

 

Псик в ціркусї Бонеловім

приговорив ся Тіґрови:

„Чудую ся, приятелю,

же ты слухаш кротителя,

як тя проніч-заніч мучіть

тым, же тя все дашто учіть.

Він так зожне славы много,

но а ты ніч не маш з того!

Школь го, няй радо-нерадо

тыж ся учіть на порядок.

 

Посмоть на мене — я, вера,

вышколив свого тренера

так, же мі даст, што я хочу,

все, як через обруч скочу.

Тота „школа‟ мала ціну —

за каждый скок мам одміну,

бо все дістану од нёго

коцку цукрю солодкого.‟

 

Всягды платить правда гола,

же не є школа як школа.

(Часто в тій, што бы про жывот

штось дати хотїла,

не є ани душы жывой

лем самотны тїла.)

 

Выбране з книжкы Осифа Кудзея, Байкарёвы думы, 2009

Укажка з творчости: Юрко Харитун

Як жыти, мамо, як?

 

Добрї ся жыє

добрї ся дыхать

покы не прийде

гать на мысель

Як комар кусить

як терен коле

на грудях лежыть як гад

Як жыти, мамо, як?

Я так давно наш край не відїв

нашы колыскы

нашы гнїзда

Мамо, мати лем крыла орла

летїв вы там і я

Але на маю

не маю човник ани весла

Як жыти, мамо, як?

 

Памятка

Дївочцї з Остружніцї О. К.

 

Дївчат было

як на гарфі струн

як пішників на Грун

де я ходив

Єдну із них

і я любив

Чом мене там думкы завели

на знаю сам

Де солодкы черешнї росли

аж на Лан

Сукенку двигла над колїна

я їх голузку спустив

Памятать таку насолоду дотеперь

 

 Выбране з книжкы Юрка Харитуна Наш край – наш рай, 2020

Недїльны віршы: Елена Хомова-Грінёва

Нїт правды

 

Позначеный крестами,

іде помалы сходами

служыти другым

в імя Всевышнёго

над нами.

Роззвучаны дзвоны селом

до небес несуть новину.

Стихли люде,

чують в сердцях

правды голос,

дале жыти

не мають силу.

Охабла віра,

не змінять зло,

кривды, грїхы світа.

Плаче душа, не зможе ніч,

остала їм надїя

тихо нести крест

на своїх плечах.

 

Осїнны дары

 

Стою під стромом,

натягну руку за ябком,

мы не в раю,

я не Ева,

ты не Адам,

не звіл мене гад,

в душі чую

солодкый смак.

Зажену голод.

Оторгну, погласкам,

окоштую тот

осїннїй Божый дар.

 

Выбране з книжкы Елены Хомовой-Грінёвой Уяцькыма дражками, 2020

Укажкы з творчости: Мілан Ґай

Дякую ті, Боже

 

Дякую ті, Боже,

за днї жытя свого,

же єм ся днесь дожыв

зась рана далшого.

 

Вставам я завчасу

до рана скорого

і прошу здравічка

од Господа свого.

 

Дай мі, Боже добрый,

од тя благодати,

жебы єм цїлый день

міг зась „фунґовати‟.

 

Дякую ті, Боже,

за твою доброту,

жебы єм щастливо

докончів роботу.

 

Пресвятая Дїво Мати

 

Пресвятая Дїво Мати,

Не дай нам в грїху остати,

все подай помічну руку,

приведь на Божу науку.

 

Выпрось нам у свого Сына,

кедь постигне нас пробина,

чім скорше покору вздати

сповідёв грїхы одняти.

 

Пресвятая Дїво Мати,

не перестань помагати,

тым, котры то потребують,

кедь лають, грїшать,

збыткують.

 

Пресвятая Дїво Мати,

з тобов хочеме зістати,

в жывотї своїм, на вікы

одданы твої вірникы.

 

Пресвятая Дїво Мати,

не перестань помагати,

з драгы наверний каждого,

кедь грїх переможе ёго.

 

Выбране з книжкы Мілана Ґая З нами Бог, 2019

Недїльны віршы: Людміла Шандалова

Ангеличку мій

 

Ангеличку, стражничку,

хочу тя молити,

возьмий ня за ручкы,

вказуй мі, де іти.

 

Ангеле любенькый,

я іщі маленька,

напрям ня на дражку,

бо она узенька.

 

Може ся скрутити

до недоброй страны.

Не дай мі зблудити,

ангеле мій. Амінь.

 

Бы-м ся не бояла

 

О, Маріє, мати міла,

душічка мі звеселїла —

я молитву денно щіру

давам Тобі на офіру.

 

Ангелы преславно поють,

благам Тебе, матїрь мою,

на охрану зошлий – дай мі —

єдного із крылочками.

 

Із небесіх мій ангелик

буде при мі – при постели.

Рано, вечур… бы-м я, мала,

нічого ся не бояла.

 

Выбране з книжкы Людмілы Шандаловой, Напю ся водічкы, 2020

Укажкы з творчости: Гелена Ґіцова-Міцовчінова

Гомбала ся весна

на сухій голузї,

тай уж свербегузы

в квіткованій блюзї.

 

Розпустила косу

у гаю калина,

а білов хусточков

покрыта тернина.

 

Зелены пантликы

на верьбовім крячку,

гора буковина

в зеленім віночку.

 

хх

 

Што так світить до далека

на зеленім грунку?

То пупаві ярь надїла

днесь злату корунку.

 

Як по тыжднї на прінцезну

вітричок задує,

уж з мохнатой головонькы

мошок полїтує.

 

Може блисне так як перла

дїтям слыза в очі,

бо там злата пупавонька

ожыє по роцї.

 

Што ся стане на другый рік

не треба нам свідка,

же на розцвитій луцї,

пупава-прінцезна

пышна ярна квітка,

то найкрасша із найкрасшых

в світї приповідка.

 

Выбране з книжкы Гелены Ґіцовой-Міцовчіновой, Родне Слово, 2016

Недїльны байкы: Осиф Кудзей

Різіко

На прогульцї в Мочаристім
гварить Глиста другій Глистї:
— Кумцё, єден вопрос я мам,
чом сьте днесь пришли лем сама?
Є мі то чудне, бо вчера
мали сьте при собі партнера…

— Не майте страх, є в погодї,
пустила єм го ку водї.
– Допустив ся якойсь хыбы?
— Нїт, вытягли го на рыбы.

Кідь пустиш партнера „ку водї‟,
так як то є теперь в модї,
береш на себе різіко,
же ті пропаде навікы.

 

Таємный голос 

В недїлю Петро Іванів
лежав дома на діванї
так як было ёго звыком,
кідь ся збрарав з пиятыков.

Тихо є там наоколо,
но одразу чути голос:
„Вставай уж горї, Петрику,
выпєме по погарику!‟

Петро покрутив голвов,
но голос звучіть наново:
„Встань, Петрику, уж є час,
підеме выпити зась!‟

 

Петрова голова пяна
піднимать ся із дівана,
по хыжи роззерать строго,
лемже не видить никого.

Уж хотїв, же знова ляже,
но голос му тото каже:
„Подь, підеме до корчмочкы,
наллїють нам палїночкы!‟

Петро позатинав пясти
і зачало то з ним трясти:
„Так ся уж укаж, особо,
няй тя віджу перед собов!‟

Но голос му ішов зднука:
„То єм я – твоя печунка,
попонагляй ся обути —
в корчмі є лїпше тверднути!‟

На просьбу свого орґану
зробить Петро хоць річ плану —
пішов до корчмы, послухав,
бо му доходила „юха‟.

Рада про Петра, Івана…:
Вызнай ся в своїх орґанах,
не слухай все голос зднука,
бо даколи ті зло нукать.

 

Выбране з книжкы Осифа Кудзея, Байкарёвы думы, 2009

Приправлює ся далша книжка із серії Русиньска класика

Едіторске дуо доц. Мґр. Валерій Падяк, к. н. і Мґр. Михал Павліч, ПгД. рихтують про чітательску верейность, одборну і шыроку, далшу книжку з едіції Русиньска класика. За послїдны рокы выдали дві книжкы творів Анатолія Кралицького, вызначного русиньского писателя періоду народного оброджіня, з творчостёв котрого ся чітателї дотеперь не мали много можностей стрїтнути.

Дасть ся повісти, же є справный час на вырівнаня далшых довгів мінулости – рихтує ся нове выданя творів Євґенія Фенцика. Творів, котры не были од жывота автора нїґда знова выданы.

Книжка буде репрезентовати творчость отця Євґенія Фенцика, котрый ся в літературї проявив як поет, прозаік і драмарік, і як історік карпаторусиньской літературы. В періодічній тлачі по ним зісталов веце як 200 публікацій. Є. Фенцик быв сучасником вызначных персон русиньской історії на выходній Словакії як А. Павловіч, прозаік А. Кралицькый, політік і співзакладатель Матїцї словеньской А. Добряньскый, поет Ю. Ставровскый-Попрадов і далшы. Ёго творчость але дотеперь нїґда не была знова выдана в книжнїй подобі. Цїлём даного проєкту є выданя книжкы выбраных творів Є. Фенцика, главнї художной літературы, але тыж публіцістікы а історічно-етноґрафічных творів.

Книжка выйде з фінанчнов підпоров Фонду на підпору културы народностных меншын.

Вышли Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником

В рамках выдавательства Пряшівской універзіты в Пряшові вышло третє выданя Правил русиньского правопису.

 

Вступне слово з публікації:

По 25-ёх роках од кодіфікації русиньского языка на Словакії (1995) выходить третє выданя правил русиньского правопису, котрых інтеґралнов частёв є правописный і ґраматічный словник. Така подоба правил правопису є штандартна про каждый норматівный язык. Правила русиньского правопису на Словакії в такій подобі – як єдна публікація вєдно зо словником – выходять по першый раз.
Першы правила правопису русиньского языка были выданы у звязи з кодіфікаціёв русиньского языка в роцї 1994.
 Їх подоба і шырша обсягова штруктура выходили з тогдышнёй сітуації, детермінованой абсенціёв на Словакії будьякого учебника ці приручника сучасного русиньского языка. То значіть, же в данім часї (1994) то была перша а зарівно єдина научна публікація, котра была призначена про актівных вжывателїв русиньского
літературного языка на Словакії. Выходячі з уведженой сітуації, в першых правилах окрем правописных норм і прінціпів были опублікованы тыж основы фонолоґії, формотворїня і основы сінтаксісу, што не є штандартным при выдаваню публікацій такого характеру. Правописный і ґраматічный словник (1994,
 2007) дотеперь все быв выданый як самостатна публікація.
По десятёх роках (в роцї 2005) была выдана публікація 
Русиньскый язык в зеркалї новых правил про основны і середнї школы з навчанём русиньского языка – де суть уведжены зміны у правилах правопису по десятёх роках, а в роцї 2007 к ним прибывать Русиньска лексіка на основі змін у правилах русиньского языка (Правописный і ґраматічный словник).
Самособов, правила з року 1995 не вырїшили (а ани реално не могли вырїшити) вшыткы проблемы правопису, бо тоты ся обявлёвали лем поступно – в сістематічнім практічнім хоснованю правописной нормы языка в розлічных сферах жывота. Ани другы (коріґованы) правила не были сконціпованы у єднотливых пунктах так, жебы были у языку выявлены дакотры шпеціфікы і історічны явы, котры суть характерны праві про русиньскы діалекты і одлишують їх од сусїднїх діалектів і языків.
Практіка хоснованя русиньского языка іншпіровала кодіфікаторів к далшым змінам, котры бы мали вести к вырїшіню новонастоленых проблемів правопису – сформулованём далшых пунктів у правилах правопису. Также публікація, котру предкладаєме в першім рядї актівным хоснователям русиньского літературного языка на Словакії, поставила сі за цїль доповнити правила русиньского правопису. Выслїдком той роботы є:
1. Корекція дакотрых уж єствуючіх правил так, жебы были про вжывателїв єднозначнїшы.
2. Сформулованя правил правопису, якы реґулують недорїшены проблемы правопису єднотливых частей речі.
3. Доповнїня правил правопису великых букв у властных назвах і корекції лінґвістічной термінолоґії.
На основі приятых заключінь языковой комісії, ІРЯК ПУ рекомендовав
жебы про вшыткых выдавателїв русиньскых періодічных і неперіодічных, друкованых і інтернетовых медій зачали нижеуведжены зміны платити од 1. мая 2018 з тым, же прияты зміны будуть зафіксованы в самостатній публікації – Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником (2019).
Вшыткы зміны суть закомпонованы до єднотливых пунктів правил, акцептаціёв тых змін є конціпованый таксамо правописный і ґраматічный словник.
Кедьже цїлём приятых корекцій є передовшыткым злїпшыти правописны нормы, можеме предпокладати, же такы зміны прийме русиньска громада, хоснуюча русиньскый язык у своїм професіоналнім жывотї, з порозумлїнём. Віриме, же конціпованы правила правопису вєдно із розшыреным о новы слова правописным і ґраматічным словником припоможуть розвою културы русиньского літературного языка на Словакії.

Авторы

Публікацію можете найти на стягнутя в пдф і на сторінцї Інштітуту русиньского языка і културы ПУ в Пряшові.

Анна Плїшкова – Кветослава Копорова – Василь Ябур і кол.: Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматіным словником. Пряшів: Пряшівска універзіта в Пряшові у Выдавательстві Пряшівской універзіты, 2019, 544 s.

Вышов Річник Руской Бурсы ч. 16 (2020)

В Горлицях было выдане шістнадцяте чісло научного зборника Річника Руской Бурсы, котрого обсягом суть тексты занимаючі ся меджівойновым періодом в історії лемківского народа. В зборнику ся находять статї авторів як Богдан Горбаль, котрому памятцї є тот зброник присвяченый (Санч як Центр Західньой Лемковины), Даміан Новак (Damian Nowak: Architektura cerkiewna na Łemkowynie w dwudziestoleciu międzywojennym), Олена Дуць-Файфер (Написати Лемковину. Меджевоєнна лемківска література – загальный огляд), Володимир Фенич („Зимлі русинüв на юг уд Карпат‟: карпатські русины-греко-католикы ужгородської униатської традициї уд мижнародного узнання (1919) до комуністичеського прозелітизма), Павел Роберт Маґочій (Чловек, што остал президентом європской республикы. Григорий Ігнатий Жаткович) ці Маґдалена Скродзка і кол. (Двояка роля языка меншыны в історичній травмі: примір лемківской меншыны в Польщы).

Анотація:

Річник Руской Бурсы‟ то лемкознавчій науковый часопис, в головній мірі лемківскоязычный, выдаваный од 2005 р. през Стоваришыня „Руска Бурса‟ в Ґорлицях. В штырьох головных частях Документы, Дискурс, Інспірациі, Рецензиі і Справозданя поміщаны сут історичны, літературознавчы, языкознавчы, культурознавчы, політолоґічны і інчы статі, якы односят ся до обшыри Лемковины і, шыршы, Карпатской Руси. Писмо ма медженародный характер, так од страны публикуючых в ним авторів, узнаных специялістів лемко і русинознавців з європскых і американьскых науковых осередків, як і в обшыри його чытателів а тіж маючой над ним надзір Науковой Рады.

(ДУЦЬ-ФАЙФЕР, О. 2020. Річник руской бурсы 16. Ґорлицї: Стоваришыня „Руска Бурса‟ в Ґорлицях. ISSN 1896-222X)

1 14 15 16 17 18 37