ЛІТЕРАТУРНЫЙ КОНКУРЗ МАРІЇ МАЛЬЦОВСКОЙ 2021: Юрко Харитун

Выбране з Літературного конкурзу Марії Мальцовской, рік 2021,
вершы Юрка Харитуна

Відеозазнам з выгодночіня Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2021 можете видїти ту.

Read more

ЛІТЕРАТУРНЫЙ КОНКУРЗ МАРІЇ МАЛЬЦОВСКОЙ 2021: Мірослав Жолобаніч

Выбране з Літературного конкурзу Марії Мальцовской, рік 2021, текст Мірослава Жолобаніча

Відеозазнам з выгодночіня Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2021 можете видїти ту.

Read more

ЛІТЕРАТУРНЫЙ КОНКУРЗ МАРІЇ МАЛЬЦОВСКОЙ 2021, 3. МІСТО: Елена Хомова-Грінёва

Выбране з Літературного конкурзу Марії Мальцовской, рік 2021, тексты Елены Хомовой-Грінёвой – 3. місто

Відеозазнам з выгодночіня Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2021 можете видїти ту.

Read more

ЛІТЕРАТУРНЫЙ КОНКУРЗ МАРІЇ МАЛЬЦОВСКОЙ 2021, 2. МІСТО: Владїслав Сивый

Выбране з Літературного конкурзу Марії Мальцовской, рік 2021, текст Владїслава Сивого – 2. місто

Відеозазнам з выгодночіня Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2021 можете видїти ту. Read more

ЛІТЕРАТУРНЫЙ КОНКУРЗ МАРІЇ МАЛЬЦОВСКОЙ 2021, 1. МІСТО: Людміла Шандалова

Выбране з Літературного конкурзу Марії Мальцовской, рік 2021, тексты Людмілы Шандаловой – 1. місто

О жывотї а творчости Людмілы Шандаловой ся можете дочітати ту.

Відеозазнам з выгодночіня Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2021 можете видїти ту.

Read more

Вышла нова книжка Юрка Харитуна: Надгоріты мої днї

Творчость русиньского автора Юрка Харитуна є облюблена нелем меджі чітателями, але і меджі літературныма крітіками і членами порот, котры посуджують русиньску літературу. Харитун быв у роцї 2011 і 2014 оцїненый Цїнов Александра Павловіча за оріґіналный твір в русиньскім языку (збіркы Мої жалї і Мої незабудкы), так істо Преміёв Александра Павловіча за стихы Моя тринадцята (2019). Харитун є тыж реґуларным участником і єдным із оцїненых у Літературнім конкурзї Марії Мальцовской, котрый орґанізує Сполок русиньскых писателїв Словакії. Поет є прімарным автором рефлексівной і інтімной поезії, в ёго творчости ся тыж находить збірка дїтьского фоклору Дякую, мамко! (2016) ці анекдот (Діяґноза: Фіґлї про дїти (2018).

Надгорїты мої днї (Позн. ред.: Обалка є з вырїзом образу Александра Зозуляка: Люде із смутного дому) суть емотівным вызнанём ся необычайно внимаючого твора, якым може быти поет. Лірічный субєкт представлять зрїлого і скушеного чоловіка, про котрого є любов довірно знама, єдночасно зась і зась необычайна і фасцінуюча. Любов представлять найвекшый принціп, подля котрого бы мав чоловік жыти. В тых стихах Харитун презентує різны налады лірічного субєкту, ці уж іде о вічного, но не наївного чоловіка, розчарованого або вырівнаного чоловіка, позераючого до минулости із носталґіёв і гармоніёв. Зачарованя мож найти ай у стихах із тематіков природы, в котрых Харитун высловлює своє одношіня к домовинї, ку жывій природї і ку чудесу, яке представлять жывот. Находять ся ту і поезії мотівованы выстїгованём ся з родного села про будованя водной гати Старина, подіёв, котра представлять про поета траґічну і болестиву скушеность. Розбурены чутя але докаже упокоїти і утїшыти писанём стихів, высловлюючіх несловлительне.

Книга Надгорїты мої днї продовжує в традіції попереднїх збірок стихів автора. Харитун є вірный „вічным темам‟ поетів – любви, природї і творчости – но то нияк не мішає. Харитун має талент  позерати на тоты самы мотівы все з іншого боку, з поужытём новых метафор, оріґіналных прирівнянь ці інтересных аналоґій, охабляючі чітателя в задумованю ся над значінём ёго слов. Кажда нова поетічна збірка є зато вітаным приносом до розвиваючой ся сучасной русиньской літературы на Словакії.

(Выдаватель: Академія русиньской културы в Словацькій републіцї, выдрукованя: Tlačiareň svidnícka, s. r. o., выданя: перше, тіраж: 300 фалатків, чісло сторінок:  200, ISBN: 978-80-89798-29-2).

Mgr. Ivana Slivková, PhD.: K dvom básnickým zbierkam Eleny Chomovej-Hriňovej

Аbstract

The work of Elena Chomová-Hriňová as a contemporary Ruthenian author raises several stimulating questions that help to understand the Ruthenian cultural identity. The article characterizes the author’s two poetry collections, Ujackými drážkami (2020) and Pod skalou rastú šípky (2021). Typologically, it is a traditional Ruthenian natural and reflective poetry enclosed in the environment of the village and the surrounding nature. The creation of the poet is based on the harmony of the human being with the environment in which he lives. Natural motives are glorified against the background of relationships, deep family ties – especially with the immediate family (parents, children, uncles, aunts, etc.), which the poet of. i. creates a picture of cohesion as one of the priorities of the Ruthenian cultural environment. The question of cultural integration and efforts to aesthetically emancipate literary work in Chomová-Hriňová does not bring a new original view, but it certainly resonates and, despite relatively simple and straightforward confessions, her poems nostalgically and authentically bear the depth of the survivor.

 

Keywords: Poetry. Ruthenian literature. Cultural identity. Elena Chomová-Hriňová. Read more

Вышла нова книжка Елены Хомовой-Грінёвой: Під скалов росте свербогуза

Про кажду літературу, а тоту мінорітну окреме, є прічінов на малу ославу выданя першой публікації нового автора. А прічінов на велику ославу є факт, кедь літературна творчость надїйного автора не скончіть лем при першій публікації. Такый є і приклад Елены Хомовой-Грінёвой. І кедь в роцї 2020 быв выданый єй першый зборник поезії в русиньскім языку (Уяцькыма дражками), не іде о нову авторку. Авторка в минулости вецераз взяла участь у Літературнім конкурзї Марії Мальцовской, котрый оцїнює оріґіналны і дотеперь непублікованы прозаїчны, поетічны і драматічны тексты в русиньскім літературнім языку.

В сучасности предкладать новый зборник поезії під назвом Під скалов росте свербогуза. Поетічный зборник є компонованый подобно як попередня публікація, котру сьме означіли як розлічнофаребный калейдоскоп ці мозаіка русиньского бытя. І кедь в новім зборнику ся находять стихы з русиньсков тематіков у змыслї пережываня русиньской ідентічности, апелації на незабываня родного языка, але і шпеціфічна тема охабленой домовины і емоцій, пережываных по навернутю ся до родного краю, Елена Хомова-Грінёва прімарно ся зосереджує на пережываня лірічного субєкту, котрый представлять старшого, скушенїшого чоловіка і ёго погляд на жывот. Лірічный субєкт є характерістічный покоров і змірливым приступом ку світу, толеранціёв і порозумлїнём, на другім боцї ся ту находить мотів бігу часу і наслїдной старобы, ці уж у вызнамі прожытой мудрости і снажіня передати свої скушености далшій ґенерації, навертанями до минулости і єй ідеалізованого пережываня, котре є зафарблене носталґіёв, або і у вызнамі із швыдкостёв і неминучостёв, з яков прибывають „лїтокругы‟. Авторка у своїх стихах ся не занимать лем минулостёв і пережытым, але повторяючім ся мотівом є і сучасна пандемічна сітуація, неіста будучность і емоції з нёв споєны. Лірічный субєкт але на поміч проти страху і безнадїї находить силу у Бога в молитвах, операть ся тыж о єдность русиньского народа ці істоту находить у знамій природї своёго родного місця.

(Выдаватель: Академія русиньской културы в Словацькій републіцї, выдрукованя: Tlačiareň svidnícka, s. r. o., выданя: перше, тіраж: 300 фалатків, чісло сторінок: 192, ISBN: 978-80-89798-31-5).

Мґр. Михал Павліч, ПгД.: ДУХОВНА ПОЕЗІЯ ЛЮДМІЛЫ ШАНДАЛОВОЙ (Дакілько позначок ку зборнику Напю ся водічкы.)

Abstract
In our article, we deal with the collection of spiritual poetry by Ľudmila Šandalová, entitled I‘ll Drink Water (Напю ся водічкы), which the author herself described as „little prayers“. In this paper, we analyze the collection as a whole from the perspective of the four dimensions of prayer (quantity, style, purpose and target), with which we want to characterize the lyrical subject present in the verses as well as the author‘s approach to the given genre.

Kеywords: Ľudmila Šandalová. Prayer as a Literary Genre. Rusyn Literature.
Contemporary Rusyn Literature. Rusyn Poetry Read more

Укажкы з творчости: Юрко Харитун

Мати крыла орла

 

Староба

торба на плечах

Староба

пута на ногах

А я так хочу

до нашой долины на Шутак

I на колїнах выйти там мушу

де балван найду

на сердце і на душу

Наша долина

як образ маляря

Мене тїшыла цїле жытя

а теперь треба крыла орла

 

Яка то насолода

 

Коли лїсы горять

стромы зажыва умерають

Але як пташкам

і як звіряткам там

высловити аж страх

Природа про нас

великый дар

Храньме її

Одвдячіть ся нам

Яка то насолода

дыхати карпатьскый воздух

і пити з Бескiда воду

 

Выбране з книжкы Юрка Харитуна Наш край – Наш рай, 2020

1 10 11 12 13 14 37