Позваня на выставу Федора Віца Ілько Сова з Баюсова в СНМ – МРК у Пряшові

СНМ – МРК у Пряшові позывать на выставу:

Ілько Сова, невеликый хлопик з великыма баюсами, руснак од косте, жыє зо своёв родинов в імаґінарнїм Баюсові. Над вшыткым знать пошпекуловати, на вшытко мать свій назор, на рішїня каждого проблему найде нетіпічный рецепт…Така є главна постава з довгодобого рісованого гуморістічного серіалу Федора Віца – знамого карікатурісты, зналця русиньской душы і натуры.

 

Выбер зо серіалу Ілько Сова з Баюсова вам хочеме представити в СНМ – МРК у Пряшові у четверь, 24. септембра 2020 о 16:00 год.
Гостём на вернісажі будуть членове Русиньского коморного театру зо сценічныма мініатурами, якы были часто іншпірованы Віцовыма карікатурами…
….Федор Віцо обіцять, же рiсункы зо серіалу Ілько Сова з Баюсова нашому музею дарує. Хто знать, ці сі то не роздумать, або ці му корона в тім не забранить…

Iľko Sova, neveľký chlapík s veľkými fúzami, rusnak od kosti, žije so svojou rodinou v imaginárnom Bajusove. Nad všetkým vie pohútať, na všetko má svoj názor, na riešenie každého problému nájde zvláštny recept… Taká je hlavná postava z dlhodobého kresleného humoristického seriálu Fedora Vica – znalca rusínskej duše a nátury.
Výber zo seriálu Iľko Sova z Bajusova vám chceme predstaviť V SNM -MRK v Prešove vo štvrtok, 24. septembra 2020 o 16:00 hod.
Hosťom vernisáže budú členovia Rusínskeho komorného divadla so scénickými miniatúrami, ktoré boli často inšpirované Vicovými karikatúrami…Fedor Vico sľubuje, že kresby zo seriálu Iľko sova z Bajusova nášmu múzeu daruje…Kto vie či si to nerozmysli, alebo či mu korona v tom nezabráni…

ПОЗВАНЯ: Дротарі в СНМ – Музею русиньской културы у Пряшові

Хто властні были дротарі і чім ся заподівали? Што знали з дроту і бляхы зробити і кады путовали? Кедь вас інтересують одповідії на тоты вопросы, прийдийте 10. септембра о 16:00 год. до СНМ – Музея русиньской културы у Пряшові на презентацію автобіоґрафічного роману Івана Кінді, родака з Орябины, якый в русиньскім і словацькім варіанті выдала Русиньска оброда на Словеньску.

Вышла нова книжка Меланії Германовой: Смутне і веселе (АРК 2020)

               В авґустї 2020 вышла у Академії русиньской културы в СР збірка балад Меланії Германовой з назвов Смутне і веселе.

 

 

Автор: Меланія Германова

Назва книжкы: Смутне і веселе (збірка балад)

Выдаватель: Академія русиньской културы в СР

ІСБН: 978-80-89798-20-9

Почет сторинок: 196 с.

Рік выданя: авґуст 2020

Вышла нова книжка Штефана Смолея: Отрошынкы щастя (АРК 2020)

               В авґустї 2020 вышла у Академії русиньской културы в СР книжка Штефана Смолея з назвов Отрошынкы щастя.

 

 

Автор: Штефан Смолей

Назва книжкы: Отрошынкы щастя

Выдаватель: Академія русиньской културы в СР

ІСБН: 978-80-89798-22-3

Почет сторинок: 120 с.

Рік выданя: авґуст 2020

Вышла нова книжка Мілана Ґая: SUKOV – moje rodne selo i joho istorija

Вышла нова книжка Мілана Ґая, котра має назву SUKOV – moje rodne selo i joho istorija. Автор о своїй книжцї курто повів:

„Книжка є писана русиньскы латиников і мать 255 стран. Є то книжка о історії нашого села позбераной із матрик, арцгівів, музеїв і выповідань нашых жытелїв доповненых моїма віршами.‟

Ґратулуєме ку выданю книжкы і желаме най має много спокійных чітателїв, нелем родаків, але і іншых Руснаків!

Вышла нова книжка Елены Хомовой-Грінёвой: Уяцькыма дражками (АРК 2020)

               В авґустї 2020 вышла у Академії русиньской културы в СР перша збірка поезії Елены Хомовой-Грінёвой з назвов Уяцкыма дражками.

 

 

Автор: Елена Хомова-Грінёва

Назва книжкы: Уяцкыма дражками (збірка поезії)

Выдаватель: Академія русиньской културы в СР

ІСБН: 978-80-89798-19-3

Почет сторинок: 64 с.

Рік выданя: авґуст 2020

 Выголошеный семый Літературный конкурз Марії Мальцовской

Oд 2. септембра до 13. новембра 2020 Сполок русиньскых писателїв Словеньска у сполупраці з Академіёв русиньской културы в СР і Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові выписує 7. рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской на найлїпшы творы в области поезії, прозы, есеїв і драмы в літературнім русиньскім языку.

Оріґіналны літературны творы в розсягу од 10 до 20 сторінок тексту (дотеперь ниґде непублікованы) може послати на адресу: ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., Інштітут русиньского языка і културы ПУ, уліця 17. новeмбра ч. 15, 080 01 Пряшів каждый автор од 18. року свого віку, жыючій в Словацькій републіцї. Конкурз є анонімный, то значіть, же каждый автор до обалкы з літературным твором вложить іщі єдну залїплену обалку, в якій буде ёго мено, призвіско, адреса i фотопортрет. Обалкы з менами і призвісками будуть розбалены председом пороты по оцїнїню конкурзу (буде го оцїнёвати тройчленна порота). Выголошіня выслїдків конкурзу ся одбуде зачатком децембра 2020. Найлїпшы роботы, выбраны одборнов поротов, будуть наслїдно оцїнены і опублікованы в часописї Русин.

Приправный выбор літературного конкурзу

Вмерла Анна Симкова, акторка ТАД в Пряшові

В віторок, 28. липця/юлия 2020, маючы 89 років, вмерла бывша членкыня драматичного колективу Театру Александра Духновича в Пряшові Анна Симкова.

На фото: Анна Симкова в ролї Десдемоны у пєсї Вільяма Шекспіра Отелло, котру на сценї ТАД грав бывшый герець Осиф Симко

Народила ся в Меджелабірцях. Ціле своє жытя присвятила акторству. Членкыньом драматичного колективу іщы товдышнього Украіньского Народного Театру была од 1946 рока. Заграла великє чысло ріль ріжного характеру, як наприклад Анну Кареніну, Марию Стюартову, Десдемону і інчы. Творчым гляданьом в акторскій інтерпретациі хоснувала інновативны поступы емоцийонального експресивного актора. Анна Симкова мала дорогоцінну примету характеру – не зносила робити на половину, коли ся за штоси мусіла червеніти, зато в своім акторскым прояві была вірна своій поетиці, і завдякы тому сохранила высокій творчый стандард. З покором принимала вшыткы ролі, ци головны, ци неголовны – як на сцені в театрі, так і в жытю. Не грала для себе. Грала для публикы, котра для ней была вшыткым. Оплескы, усміх, даколи і слезы публикы посували єй все дальше і укріпляли в тым, же тото, што робит, приносит хосен ци інспірацию.

Остатнє пращаня одбуде ся 31. липця/юлия о 13.00 год. в Домі Смутку в Пряшові. Вічна ій памят!

Наталія МАЛЕЦКА-НОВАК, ЛЕМ.фм, публікуєме в оріґіналї – лемківскім варіантї русиньского языка

Ціну Александра Павловіча здобыла «Серна в нераю»

У 2020-ім роцї в рамках Цїн і премій словацького Літературного фонду (Literárny fond) за оріґіналну творчость, фонд удїлёвав Цїну і премію Александра Павловіча, котры належать русиньскій літературї. Оцїнёвали ся творы, котры вышли в роках 2018 і 2019.

Як інформовав Літературный фонд на своїм офіціалнім сайтї, Цїну Александра Павловіча за оріґіналный твір в русиньскім языку здобыла книжка Даньєлы Капралёвой з назвов «Серна в нераю», котра вышла у 2018-ім роцї, а выдало єй Обчаньске здружіня Колысочка.

В рамках Цїны, премію Александра Павловіча здобыв вже знамый русиньскый поет Юрко Харитун із зборником поезії під назвов «Моя тринадцята», котру выдала Академія Русиньской културы в Словацькій републіцї у 2019-ім роцї.

«Серна в нераю»

Даньєла Капралёва штудовала на Середнїй умелецько-промысловій школї в Кошіцях
шпеціалізацію фотоґрафія, і на Універзітї Павла Йозефа Шафарика в Пряшові, на
Катедрї вытварной выховы.

Робила у Вігорлатьскім музею і у Вігорлатьскій бібліотецї в Гуменнім, Музею модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях і в каштелю в Снинї. Моментално є кураторков Словацького народного музея – Музея русиньской културы в Пряшові. Венує ся фотоґрафії, музеоедуколоґії, кураторству і поезії.

Зборник поезії «Серна в нераю» быв єй поетічным дебутом. Находять ся в нїм стихы по русиньскы і по словацькы. Штефан Сухый, русиньскый поет і писатель характерізовав зборник такыма словами:

„Зборник Даньєлы Капралёвой є компонованый як денниковый запис, в котрім безназвовы віршы не мають інтерпункцію, также каждый творик представлять якыйсь отвореный выдых неспокійной, но о то чістотов цїннїшой душы, глядаючой ідеал людьской статочности, ай кедь го находить лем недостаточно в конзумнім світї. На першый погляд бы ся відїло, же тоту поезію творять незвычайны денниковы записы.

Чітательске віджіня в тім припадї наводить к упрощіню. Курте, но інтензівне вздыханя – то є бой душы як о властну чістоту, так і о чістоту світа. Жывым ідеалом той чістоты духа є божскость, але не церьковна. Є то ідеал добра, справодливости і красоты, є то гляданя перспектівы віры на направу розщіпленого сумлїня модерного чоловіка.“

Цїны і Премії Александра Павловіча

Літературный фонд удїлює од 2005-го року літературну Цїну Александра Павловіча за найлїпшый літературный твір написаный по русиньскы, а в рамках цїны А. Павловіча ай премію Александра Павловіча за переклад літературного твору зо словацького на русиньскый язык (того року, вынятково, фонд удїлив премію не за переклад, але за оріґіналный твір в русиньскім языку – позн. М. П.). Цїны і премії Александра Павловіча суть все удїлёваны творам, котры вышли в попереднїх двох роках. Цїну і премію удїлює выбор Секції про оріґіналну літературу на пропозіцію пороты.

Оріґінал із: ЛЕМ.ФМ

Умер Богдан Ґамбаль, русиньскый інтелектуал, візіонарь і політік.

Родина благой памяти Богдана Ґамбаля передала нам інформацию, што похорон Покійного одбуде ся 8. липця/юлия 2020 р. (середа) о 12.00 год. в Любіні, на чужынї.

Похорон зачне ся в місцевій грекокатолицкій церкви свв. Апостолів Петра і Павла, яка находит ся при ул. Парковій. Труна з тілом Покійного буде выставлена од 11.00 год.

Долголітній ведучый Руской Бурсы і основатель нашого радия буде похороненый на новым комунальным цмонтери в Любіні.

Богдан Ґамбаль вмер 02. липця/юлия 2020 р.

1 2 3 4 5 9