Одбыв ся 60. семінар карпаторусиністікы

14. марца 2023 ся в засїдалнї Факулты гуманітных і природных наук Пряшівской універз  іты, ул. 17. новембра ч. 1 одбыв в тім роцї першый, але од року 2009 уже шістьдесятый семінар капаторусиністікы, котрый орґанізує Інштітут русиньского языка і културы ПУ.

Выступаючов на семінару была інтерна докторандка споминаного інштітуту Мґр. Домініка Новотна, котра ся шпеціалізує на русиньску літературу найстаршой ґенерації Русинів, што іщі в періодї перед Першов світовов войнов, або тїсно по нїй еміґровали до США. До своёй презентації закомпоновала цїнну фотодокументацію, напр. імінґрантьску шыфу, котра приплавала до Ню Йорку в роцї 1905, або шыфу повну еміґрантів, меджі котрыма были і Русины, котра доплавала до Еліс Айленд в роцї 1913. Поступно ся нашы Русины в „Новім світї“зачали змагати і ставляли собі церькви (фотоґрафія найстаршой ґрекокатолицькой церькви в Пенсілванії є з року 1887), закладовали розлічны сполкы і орґанізації (цїннов є фотоґрафія Братства апостолів Петра і Павла, котре основали парохіане о. Алексія Товта в містї Мінеаполіс в роцї 1891, або і тітулна сторінка новинкы Американскій русскій вѣстникъ, што выходила в роках 1892–1952 в Пенсілванії і вадавав єй сполок Соєдиненіє).  Тему Ку ґенезї еміґрантьской літературы карпатьскых Русинів в США представила выступаюча в контекстї трёх ґенерацій карпаторусиньскых авторів в США, причім підкреслила, же предметом єй інтересу є главнї перша – найстарша ґенерація, репрезентована передовшыткым ґрекокатолицькыма священиками. Тота ґенерація сі у своїй творчости заховала язык своїх предків (быв презентованый дакількома варіантами, а поступно і двома ґрафічныма сістемами – азбуков і словацьков латиніцёв).

Діскусія, котра наслїдовала позад лекції ся несла в тонї припомянутя вызначных особностей – Русинів, котры за „великов млаков“ досягли успіхы і стали ся світово знамыма за свої вынятковы скуткы, або за цїложывотны актівіты ці досягнутя нелем на полю літературы і културы. На семінар пришли їх потомкове, родина, ці краяне і поспоминали на них.

Перепоїнём на сучасну русиньску літературу было представлїня найновшых публікацій, котры вышли од послїднёго семінара, як ай автоґраміада, бо на семінару были притомны ай дакотры русиньскы авторы, котрым недавно вышли новы публікації.

В Місяцю книгы, котрым ся марець традує, сьме так оддали почливость нелем минулым, але ай сучасным русиньскым авторам і їх творчому потенціалу, котрым обогачують русиньску літературу.

-кк-

Фото: З. Цітрякова.

Жывотный юбілей русиньской писателькы Марії Шмайдовой

Марія Шмайдова, членка Сполку русиньскых писателїв ся 8. фебруара 2024 дожыла вызначного жывотного юбілея.

Мґр. Марія Шмайдовa, народжена 8. фебруара 1964, родачка зо Свідника, жыє в селї Потічкы Стропківского окресу. По высокошкольскых штудіях свій професіоналный жывот засвятила реґіоналному школству. Любов к дїтём єй привела до записованя короткых приповідок зо жывота тых найменшых – передшколаків і молодшых школаків. Великов іншпіраціёв єй были властны внучата Тімонко, Біанка, Ганка, Танїчка, Максіміліан, Валентіна і Флора. Выслїдком было выданя єй першой книжкы У дїдка на дворї, яку выдав Сполок русиньскых писателїв в Пряшові в роцї 2020. Єй друга книжка была вольным продовжованём приповідок о дїтёх і їх каждоденнім, обычайнім жывотї в школї, в школцї, у вольнїм часї вєдно з мамов, татом, з бабков або з дїдком. Вышла під назвов ,Максовы новы чіжемкы в роцї 2022. Книжку єй выдало Обчаньске здружіня Колысочка в Пряшові.

То, же Марія Шмайдова любить свої дїти і внучата ся дасть вычітати з приповідок з єй першых двох книжок. Але же любить і природу яка є доокола села де жыє, ся можеме дiзнати з куртых повідань, якы описала у своїй третїй книжцї з назвов Під диков грушков (2023).  Венована є зведавым дїтём, або і дорослым, якы ся з нёй можуть дізнати інтересны інформації зо жывота мушковины, што жыє на лїсній полянцї під диков грушков.

В роцї свого жывотного юбілея Марія Шмайдова приправила на выданя далшу книжку, теперь про дорослого чітателя, котрій дала назву Осїнь на Комарнику. Пережыты удалости з періоду конця Другой світовой войны свого отця і далшых жытелїв села Вышнїй Комарник авторка зафіксовала до подобы ретроспектівного розповіданя главного протаґоністу – Николая, котрый мав в часї войны лем 14 років. Николай днесь жыє спокійный жывот пензісту в комфортнім бітї у Свіднику. Вєдно із своёв женов ся часто вертать до родного села. В послїднїм часї каждый день. А при каждій навщіві родного села ся вертають споминкы на минулость. Приємны, но часто з присмаком войновых удалостей…

До далшого жывота жычіме Мґр. Марії Шмайдовій много здравя, оптімізму і творчого елану. На многая і благая лїта!

К. Копорова.

Обчаньска актівістка і русиньска писателька ославлює 60 років

Вызначный жывотный юбілей інж. Людмілы Шандаловой

21. фебуара 2024 ся дожыла вызначного жывотного юбілея – 60 років русиньска актівістка, писателька, членка Сполку русиньскых писателїв на Словакії Людміла Шандалова із Свідника.

Кваліфікаціёв інжінїрка економії ся не успокоїла лем із своїм професіоналным замірянём. Емоції ку свому родному – к материньскому языку єй наштартовали ку тому, же написала першый стих по русиньскы: Карпаты, Карпаты... За короткый час (в роцї 2011) ініціовала заложіня обчаньского здружіня тота аґентура, якого ся стала директорков. Головным цїлём здружіня є підпора русиньской народностной меншыны, захованя і розвиток єй културы, традіцій… В року 2011, перед списованём жытелїв обчаньске здружіня тота аґентура зробило музику (котру написав небогый Осиф Кеселіця) к поезії Людмілы Шандаловой і выдало цедечко із співанков Карпаты, Карпаты…  Співанка ся шырила меджі Русинами з цїлём пробуджати їх самоусвідомлїня і привести їх к тому, абы ся офіціално голосили ід своїй народности. По роках мож сконштатовати, же співанка нелемже сповнила свій цїль, але стала ся популарнов і меджі нерусиньскыма слухачами, єдна словацька популарна ґрупа єй наспівала і зробила к нїй ай відеокліп.  Час плынув, а наша юбілантка поступнї пробовала дале писати в русиньскім языку.

На самый перед ся хотїла приговорити найменшым – дїтём. Дебутовала в роцї 2013 публікаціёв про найменшых Poďte, ďity, što vam povim, оцїненов в роцї 2015 меджінароднов преміёв А. Духновіча за русиньску літературу. Тым вкрочіла на сцену русиньской літературы про дїти і стала ся єй природнов сучастёв. В роцї 2016 выдала зборник повідок  Červenŷj bereh, котры были Літературным фондом оцїнены Цїнов А. Павловіча за оріґіналный умелецькый твір в русиньскім языку.

В далшых роках свій писательскый талент вывжыла знова на писаня про дїти, чого выслїдком было вольне продовжіня першой книжкы віршів – о домашнїх звірятках далшым тітулом –  Any bŷ s’te ne viryly (2018), в котрій ся находять віршикы о чуджокрайных звірятах. Наслїдовала книжка поезії з набоженьсков тематіков (таксамо про дїтьского чітателя) Napju s’a vodičkŷ (2020). Тота здобыла Цїну верейности в катеґорії Белетрія в Літературнім конкурзї Книга рока ПСК 2021. Меджітым наша юбілантка дале творила і глядала наповнїня в іншых літературных жанрах про дїти. Пише сценарї театралных гер, з котрыма выступляють дїти свідницькых школ в рамках Свідницького фестівалу. Знамы суть тітулы  Ďivčatko i žebrak, Čudesna lavočka, Prypovidka z ľisa, Wi-fintená princezná, Jurko a poklad. Людміла Шандалова ся уж дакілько років зучастнює Літературного конкурзу Марії Мальцовской, де здобывать таксамо оцїнїня. До конкурзу посылать інтімну поезію, духовну поезію, а таксамо курты прозовы творы.

Дїтьскому чітателёви веновала ай свою послїдню публікацію Mame doma psyka (2022), в тім роцї приправила на выданя далшу прозу про найменшых з назвов Маковы приповідкы.  Авторка так знова прияла вызву приговорити ся дїтьскому чітателёви. Попробовала зауяти куртыма модерныма приповідками, такыма як Муха, Горнець, Фізолї, Маковый концерт, Дїравый капелюх… Штири з уведженых приповідок здобыли перше місце в Літературнім конкурзї Марії Мальцовской 2023.

Авторка пробує новаторьскым способом принести на русиньску літературну сцену модерну авторьску приповідку. Она нелемже розвивать фантазію дїтей, але таксамо засобу слов в материньскім языку, што має великый вплив на пестованя народной ідетіты у наймолодшого потомства Русинів. Людміла Шандалова пробуджать і зміцнює чутя народной ідентіты нелем у наймолодшой ґенерації, але своёв особнов участёв на розлічных бісїдах і авторьскых чітанях ословлює ай середню і старшу ґенерацію, за што їй належить наше подякованя.

Інж. Людміла Шандалова є професіёв економка, зато в русиньскім літературнім контекстї є незвычайным, о то выразнїшым зъявом. Може творити в розлічных жанрах, а в каждім з них є успішна, о чім свідчіть множество оцїнїнь.

Нашій юбілантцї, за натуров скоромній, но амбіціозній женї і талентованій особности, надміру чутливій, котра собі ставлять все новы цїлї, жычіме много здравя, спокою в родиннім кругу і в професіоналній карьєрї. Тоты вшыткы аспекты жывота можуть давати добрый предпоклад на розвой єй писательскых амбіцій.

На многая і благая лїта, Людко!

Кветослава Копорова.

Вышла нова книжка про дїти Марії Шмайдовой – Під диков грушков

Сполок русиньскых писателїв Словеньска выдав в роцї 2023 уж третю книжку літературы про дїти писателькы Марії Шмайдовой.

Авторка Марія Шмайдова дотеперь выдала по русиньскы дві публікації прозы про найменшых: У дїдка на дворї (Сполок русиньскых писателїв Словениска, 2020) і Максовы новы чіжемкы (ОZ Колысочка – Kolíska, 2022).

Під диков грушков є зборником куртых розповідань із жывота хробачків. Тексты суть написаны головнї про наймладшу вікову катеґорію, котра ся дізнає о жывій природї в лїсї а вытворить сі позітівне одношіня к природї а єй годнотї.

 


 

Словами авторкы:

Мілы молоды чітателї, тото є книжка о мушковинї. Жыє коло вас од яри до осени. В зимі дакус пооддыхує, жебы вас знову на другый рік навщівляла на розлічных містах і в розлічных сітуаціях. Провадити вас буде мушковина цїлов книжков. Прозрадить вам штось о собі і о своїм жывотї. Не треба перейти пів світа, лем прийти до лїса i поставити ся під стром. Є інтересне позорoвати, што вшытко там жыє.
Книжка не могла обсягнути вшыткы дрiбны звірятка, што жыють в лїсї. Є лем на вас, жебы сьте пішли на прогульку до природы а самы обявили, же є омного богатша, як ся може на першый погляд здати. У книжцї найдете, мілы чітателї, нелем інформації зо жывота фавны, але і флоры. Поглядайте їх там а далшы, шыршы інформації найдете в іншій научній літературї. Треба быти лем кус зведавый. Отворены ушка і очка, в руцї мобіл, жебы зробити фотку, може далекогляд, або лупу треба зобрати. Великым помічником суть атласы, інтернет, або книжніця у вашім містї. Хочете ся дізнати новы інформації? Без книжок ся не заобыйдете.
Одмінов за вшытку снагу вам буде інтересный погляд на мушковину і нове познаня. Желам приємне чітаня у вашім материньскім – русиньскім языку. Не забывайте на нёго. Я не забыла.

Авторка


Книжка є писана в двох ґрафічных сістемах, азбуцї і латиніцї, з той прічіны мож повісти, же буде доступна про шырокый округ русиньскых чітателїв, котры знають русиньскый язык без огляду на ґрафічну форму.

Книжка вышла з фінанчнов підпоров Фонду на підпору културы народностных меншын.

Автор: Марія Шмайдова

Назва: Під диков грушков

Выдав: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2023

Чісло сторінок: 68 с.

Язык: русиньскый (азбука/латиніка)

ISBN: 978-80-89746-09-5

 

Вышла нова публікація Міра Жолобаніча – третя книга гуморесок Горечій кавей

В роцї 2023 вышла третя книжка гуморесок Міра Жолобаніча з назвов Горечій кавей.

Мірослав Жолобаніч ся народив 13. 06. 1956, молоды рокы прожыв у Пчолинім. Автор ся кресленому гумору венує довгы рокы, выдав сім книжок кресленого гумору (Bavme sa hokejom, 2013, Basketbal nás baví, 2014, IT vtipy a iné, 2015, Smiech náš každodenný/Сміх наш каждоденный, 2017, трілоґію афорізмів: Хто ся сміє, є одважный, 2017, Хто ся сміє, є мудрый, 2018, Хто ся сміє, є здравый, 2019) а теперь уж завершену трілоґію гуморесок: Захранка (2021), Дуплава верьба (2022) а Горечій кавей (2023).

Проза Мірослава Жолобаніча выходить з корїнїв авторовой творчости, котрыма суть карікатуры і просты афорізмы. Іншпіраціёв є реалный жывот. Допроводны гуморескы к афорізмам рїшыв писати у своїм материньскім языку по русиньскы, попри знамім Федорови Віцови і ёго карікатурам Ілько Сова з Баёсова ся так Жолобаніч став далшым автором куртых жанрів. Автор так формалнї комбінує вербалну форму (афорізмы, словны грачкы, гуморескы) із вытварнов формов гуморных ілустрацій.


Словами автора:

НАВОД НА ХОСНОВАНЯ КНИЖКЫ

„Кедь дашто не знаєш найти в своїй голові, чітай книжкы. Там найдеш наіснї вшытко.”

Кедь собі купите даякый выробок, або продукт, скоро фурт маєте ід нёму приложеный навод на хоснованя. Книжкы собі купую, або пожычую уже довгы десяткы років, од тогды, як єм ся научів чітати в школї. Но дотеперь єм ани в єдній з них не нашов навод на їх хоснованя.
Прияв єм зато рїшіня, же спробую штось таке вытворити, жебы чітателї книжок могли справным способом книжкы перечітати аж до конця, а притім, ниякым способом книжку не пошкодили.
В каждім припадї мі іде о то, жебы чітателї мали при чітаню книжкы приємный зажыток.
Тот мій навод берьте як універзалный, про вшыткых людей, про мужів і жены, про дорослых і дїти, про тых, што ся іщі лем учать чітати, про тых, котры уж книжкы чітали, ай про тых, котры ся іщі лем рихтують чітати, хоць чітати знають. Має то быти про вас іншпірація а мало бы вас то увольнити і наладити так, жебы сьте мали
добре чутя з чітаня книжок, жебы вам чітаня принесло потїшіня.
Каждому з нас є ясне, же в днешнїй добі люде чітають книжкы штораз менше, як тому было перед пару десятками років. З таков сітуаціёв ся не можеме успокоїти.
Люде собі не усвідомлюють о яке красне пережываня приходять.
Розумлю тому, же в минулости не были к діспозіції такы выможености як є інтернет і под., де собі выґуґлите, што лем хочете.
Усвідомте собі, же інформації посередництвом інтернету сьте не здобыли властным причінїнём, але зробив то дахто за вас, без того, жебы сьте пережыли маґічну силу, котра выжарює із книжкы.
Апелую переважно на молодых людей, котры уж не мають завжываны навыкы тримати книжку в руках і чітати з нёй. Но, хвалабогу, екзістують іщі люде, котры собі пожыток з чітаня реалной, скуточной книжкы, котру можуть взяти до рук і перелистовати, не зохаблять втечі. З інтересом чітають книжкы і надале.
Кедь сьте ся розгодли, же собі прочітаєте даяку книжку, мусите сі єй на самый перед даякым способом задоважити. Суть розлічны способы:
– книжку сі можете купити в книгкупецьтві;
– книжку сі можете пожычіти в книжніцї;
– книжку вам можуть пожычіти вашы знамы;
– книжку може маєте ай дома, лем сьте на ню забыли а іщі сьте єй не стигли прочітати.
Выгодов книжкы є то, же єй можете чітати, де лем хочете. Дома, в автобусї, во влаку, в таксіку, кавярни, чекарни у доктора, в накупнім центрї, кедь чекаєте в шорї при покладни, через перерву в школї або в роботї, але ай хоцьде в природї. Треба собі лем найти приємне місце, добрї ся усадити, жебы вас люде штонайменше вырушовали. (…)

Книжка вышла з фінанчнов підпоров Фонду на підпору културы народностных меншын.

Автор: Міро Жолобаніч

Назва: Горечій кавей

Выдав: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2023

Чісло сторінок: 64 с.

Язык: русиньскый (азбука)

ISBN: 978-80-89746-10-1

 

Юбілейный – десятый рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской – выгодночіня

Юбілейный – десятый рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской

29. децембра 2023 ся одбыв семінар і наслїдне выгодночіня тогорочного Літературного конкурзу, котрый быв в роцї 2010 (на вырочній членьскій громадї Сполку русиньскых писателїв) поменованый назвов Літературный конкурз Марії Мальцовской, на памятку найвызначнїшой сучасной русиньской прозаічкы, што в уведженім роцї одышла до вічности.

Літературный конкурз на найлїпшы творы умелецькой літературы писаны в русиньскім языку має але довшу традіцію. В споминанім роцї 2010 быв реалізованый уже ёго шестый рочник.

Также мож конштатовати, же Літературный конкурз на найлїпшы умелецькы творы в русиньскім языку має уже шістнадцятьрочну традіцію. В зачатках конкурзу – до ёго першых рочників ся запоёвали главнї реномованы русиньскы авторы, такы як Штефан Сухый, Юрко Харитун, Николай Ксеняк, Штефан Смолей, Гелена Ґіцова-Міцовчінова. Пізнїше прибывали мена зачінаючіх авторів:  Марія Ґірова, Квета Мороховічова-Цвик, Петро Ялч, Івета Мелнічакова, котрым поступно зачали выходити ай першы самостатны зборникы поезії, ці прозовых творів. В далшых роках до Літературного конкурзу прибыли такы мена як Людміла Шандалова, Елена Хомова-Грінёва, Осиф Кудзей, Осиф Сторінскый, Владїслав Сивый, Андрій Костілник, Даньєла Капралёва, Вєра Горїшня, Яна Сташкова, Меланія Германова, Мілан Ґай, Марія Шмайдова, Николай Коневал, Мірослав Жолобаніч… Дакотры з них уж мали выданы властны публікації, а можеме конштатовати, же ся поступно стали успішныма і выглядованыма авторами, котры пробують свої силы нелем в єднім, але у веце жанрах (поезія про дїти, інтімна, лірічна, набоженьска поезія, курты прозовы творы – повідкы, гуморескы, приповідкы про найменшых, театралны гры…).

На родїл од попереднїх років, в котрых доміновала поезія (главнї з народнобудительсков тематіков), до тогорочного конкурзу было посланых веце прозовых творів (з восьмох приголошеных авторів послало шість з них прозовы тексты). З них одборна порота выбрала три, котры ся умістнили на першых трёх місцях:

Перше місто: Людміла Шандалова (Горнець, Муха, Дїравый капелюх – модерны приповідкы про найменшых), друге  місто: Марія Шмайдова (Осїнь на Комарнику – ретроспектівна розповідь, споминаня на рокы обидвох світовых воєн, котры болестно засягли русиньскы села), третє місто: Мірослав Жолобаніч: (Коцурик з Тополї – проза про молодшый школьскый вік).

Мірослав Жолобаніч, Людміла Шандалова, Марія Шмайдова

Урывкы із вшыткых посланых текстів будуть надрукованы в часописї Русин і публікованы на сторінцї Сполку русиньскых писателїв: www.rusynlit.sk

Кветослава КОПОРОВА, председкыня Сполку русиньскых писателїв,

Фото: Домініка НОВОТНА.

1 2 3 18