Ксеняк, Миколай

Профіл автора

Публікації

  • Байкы (1963, 1970, 1974)
  • Сміх і гіркість серця (1977)
  • Віночок з терня (1980)
  • Дорогоцінна знахідка (1985)
  • О камюньскых майстраx (1994)
  • Біда Русинів з дому выганяла (2002)
  • Выбраны байкы (2002)
  • Жмені родной землі (2009)
  • Озвены (2009)
  • Зеркалїня/Zrkadlenie (2010)
  • Углы погляду (2011)
  • Споминкы і очекованя (2013)
  • Нашы горізонты (2015)
  • Формованя русиньской ідентіты (2016)
  • Медвідята на прогульці (2016)
  • Приповідкы і байкы (2016)
  • Резонанції на книжкы і подїї (2017)
  • BÁJKY pre každého (2019)

 

Жывотопис

Миколай Ксеняк (нар. 4. 12. 1933), є русиньскый автор похаджаючій із села Камюнка на северовыходї Словакії. По штудіях на Руськім ґімназію в Пряшові (1945-1953), штудовав на Уставі руського языка і літературы в Празї (1953-1957). По скінчіню штудій быв учітелём на Закладній школї в Ружомберку (1959-1968), нескорше быв в тім містї рядітелём ґімназія аж до пензіі (1968-1991). Ксеняк быв тыж председом Сполку русиньскых писателїв Словеньска (СРСС).

Ксеняк є русиньскым автором, котрый пише в роднім языку, публіковав веце книжок різных жанрів, ці суть то байкы, поетічны збіркы, приповідкы, радіогры або сценарї театралных гер написаных про русиньскый Театер Александра Духновіча. НАйвекшу часть ёго творчости суть алеґорічны подобеньства або байкы, малый жанер епікы, котрый є міджі русиньскыма авторами часто публікованым і міджі чітательми облюбленым жанром. Збіркы баёк были спочатку выдаваны в україньскым языку, як Байкы (1963, 1970, 1974), Сміх і гіркість серця (1977), Віночок з терня (1980), Дорогоцінна знахідка (1985), нескорше быв з них приправленый выбер, котрый быв выданый по русиньскы під назвов Выбраны байкы (2002). Далшыма збірками баёк суть Озвены (2009), двойязычне Зеркалїня/Zrkadlenie (2010) a Углы погляду (2011), першы дві спомінаны збіркы обсягують тыж афорізмы і іншу дробну епіку.

Выразнов темов, котру мож найти в ёго прозаічній і поетічній творчости, суть дротары і худоба в роднім краю, про котру были мушены опустити родины і гледати собі роботу в чуджім краю. Кідьже авторов отець тыж мусив ходити по „дротарьцї“, Миколай Ксеняк тот феномен сполочный про Русинів і Словаків знать довірно. Дротарство є описане во великім поетічнім дїлї О камюньскых майстраx (1994), в котрім автор описує думаня, звыкы і традіції Русинів із села Камюнька. На тот твір надвязав збірков етноґрафічной драмы і прозы Біда Русинів з дому выганяла (2002), за котру в роцї 2003 здобив Премію Александра Духновіча. Фікцію комбінує з біоґрафічным розповіданём зажытків і скушеностей дротарів. В тій книжцї як і в збірцї куртых прозаічных текстів Жмені родной землі (2009) ся находять тыж сценарї театралных гер з темов дротарьства.

Миколай Ксеняк є тыж автором автобіоґрафічной прозы Споминкы і очекованя (2013), дякуючі котрой можеме быти свідками удалостей і околностей, котры формовали Миколая Ксеняка бігом ёго жывота. В послїдных роках Ксеняк придав до русиньской поезії збірку Нашы горізонты (2015) і поетічный твір концентрованый на русиньску народну ідентіту з назвов Формованя русиньской ідентіты (2016). Послїдны выданы дїла, як суть Медвідята на прогульці (2016) і Приповідкы і байкы (2016) суть адресованы дїтьскому чітателёви. Резонанції на книжкы і подїї (2017) суть поетічнов і прозаічнов реакціов на творы іншых русиньскых писателів, напр. на Юрка Харитуна, Миколая Коневала, Штефана Смолея, Валерія Купку, Марію Мальцовску, Штефана Сухого і іншых. В роцї 2019 была выдана збірка баёк в словеньскім языку BÁJKY pre každého (2019).

 

Оцінїня

  • Цїна Александра Павловіча – 2007 – Миколай Ксеняк (Премія за переклад баёк Заборьского і іншых…; в рамках Цїны А. Павловіча: Байкы, Пряшів: СРПС, 2006
  • Премія Алескандра Духновіча – 2003 – Миколай Ксеняк (збірка прозы і поезії, Біда Русинів з дому выганяла, 2002, Выбраны байкы, 2002)