25. 04. 2019 славить округлый юбілей – 80 років русиньскый філантроп і меценат Штефан Чепа з Торонта

25. 04. 2019 славить округлый юбілей – 80 років русиньскый філантроп і меценат Штефан Чепа з Торонта

Хоць він ся уж народив у Канадї, конкретно в Гемілтонї, области Онтаріо, але ёго родічі пришли за роботов до Америкы, подобно як много іншых нашых бідных Русинів. Нянько Василь Чепа (1902 – 1963) походив із підкарпатьского села Мале Березне а мати, за слободна Марія Пирчова (1905 – 1990) – із лемківского села Уще Ґорліцьке.

Read more

Вырочна членьска громада Сполку русиньскых писателїв Словеньска

20-го фебруара 2019-го року в просторах Пряшівской універзіты в Пряшові ся одбыла членьска громада Сполку русиньскых писателїв Словеньска, котрый веде як председкыня Кветослава Копорова.

На членьскій громадї, котра ся сходить раз за рік, ся рекапітуловало минулорічне дїяльство і одпрезентовали ся планы на рік 2019.

По три проєкты минулый і тот рік

Як інформовала председкыня орґанізації Кветослава Копорова, минулый рік дістав Сполок русиньскых писателїв Словеньска грошы на три поданы проєкты, котры были зреалізованы.

Было то выданя книжкы Міра Жолобаніча під назвов Хто ся сміє, є мудрый, далше реалізація 5-го рочника Літературного конкурзу Марії Мальцовской, котрого вітязом ся став Юрко Харитун і остатнїм проєктом было вытворїня вебсайтовой сторінкы про сполок. Якраз нову вебсайтову сторінку участным членам громады одпрезентовав єй адміністратор, член сполку Міхал Павліч. На новім сайтї мож найти біоґрафії членів Сполку русиньскых писателів Словеньска, їх творы, рецензії на книжкы або актуалны інформації звязаны із жывотом сполку.

Подобны планы мають писателї і на тот рік. Сполку были схвалены грошы на выданя далшой, вже третёй і єдночасно остатнёй із гуморістічной трілоґії Міра Жолобаніча під назвов Хто ся сміє, є здравый. Далше дістали писателї грошы на зорґанізованя 6-го рoчника Літературного конкурзу і на фунґованя своёй вебсайтовой сторінкы.

Русиньскых выдань є веце

Треба припомянути, же на громадї ся споминали лем проєкты за минулый і тот рік, котры подав до Фонду на підпору културы народностных меншын Сполок русиньскых писателїв Словеньска. Окрім того, были у 2018-тім роцї выданы і далшы книжкы русиньскых авторів – членів сполку, котры вышли у іншых выдавательства. Мож спомянути Миколая Коневала і ёго Пастуси і ґаздівство. Русиньскы обычаї зо Спіша, Юрка Харитуна з книжков Діяґноза: Фіґлї про дїти, Штефана Смолея з публікаціёв Запискы обычайного вояка, Миколая Ксеняка і його Недоповіджене, Осифа Кудзея з выданём книжкы Цукерь, мед і феферонкы, Даньєлу Карпалёву і єй дебут Серна в нераю, Людмілу Шандалову, котра выдала книжку про дїти Ани бы сьте не вірили, Анну Сервіцьку і єй: Співанкы Сервіцкой Ганкы, а таксамо публікація як авторьскых, так ай народных співанок (русиньскых ай нерусиньскых), котры за свого жывота музично управив Владїмір Любімов і за помочі ОЗ Колысочка-Kolíska зоставила на честь свого мужа ёго манжелка – Яна Любімова. Книжка вышла під назвов: Tam, kde Beskydy, Karpaty….

На Словакії, окрім того, вышли у 2018-ім роцї,  наприклад, і два научны зборникы (20 высокошкольской русиністікы на Словакії, юбілейный Studium Carpato-Ruthenorum/Штудії з карпаторусиністікы 10, ці книжный Ґрекокатолицькый русиньскый календарь.

Выбрали нового члена рады, громада буде в децембрї 2019

Як участных інформовала Кветослава Копорова, минулый рік умер отець Франтїшек Данцак, котрый быв членом рады Сполку русиньскых писателїв Словеньска. Намісто нёго писателї до рады выбрали нового члена Міра Жолобаніча. Далше суть в складї рады: Кветослава Копорова – як председкыня орґанізації, Аліца Вєтошевова, Зденка Цітрякова і Людміла Шандалова.

Сполок писателїв має моментално 34 членів. За минулый рік орґанізація як властный вклад до проєктів дала суму 676 евр, причім з властным вкладом помагали спонзоры, якым председкыня подяковала. Господарїня орґанізації є, мож повісти, вырівнане.

Громада Сполку русиньскых писателїв Словеньска ся уж дакілько років звыкла стрїчати в місяцї фебруар. На пропозіцію председкынї было схвалене, же громады будуть од того року проходити на кінцю рока – в децембру. Членове орґанізації бы собі на найблизшій громадї мали выберати і нового председу. Сучасна председкыня, котрій кінчіть каденція, є у функції од 2010-го року.

Петро МЕДВІДЬ, лем.фм

52. семінар карпаторусиністікы – Prof. PhDr. Marta Součková, CSc.

 

PU LOGOc_R92G0B12

PREŠOVSKÁ UNIVERZITA V PREŠOVE
Centrum jazykov a kultúr národnostných menšín

Ústav rusínskeho jazyka a kultúry

Інштітут русиньского языка і културы
Ul.​​ 17. novembra 15, 080 01 ​​ Prešov, Slovenská republika

 

POZVÁNKA

 

 Ústav rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity v Prešove​​ 
Vás pozýva na


52. vedecký seminár karpatorusinistiky,


ktorý sa uskutoční​​ 20.​​ februára​​ 2019​​ (streda) o 11.00​​ hod.​​ v zasadacej miestnosti​​ 
Consilium maius​​ (2. poschodie, č. 328)​​ Rektorátu​​ Prešovskej univerzity,​​ ul. 17. novembra č. 15.

 

S prednáškou na tému

 

K poetike tvorby Maroša Krajňáka

vystúpi

 

Prof. PhDr. Marta Součková, CSc.​​ ​​ 
z​​ Inštitútu slovakistiky a mediálnych štúdií​​ Filozofickej fakulty PU​​ 

Súčasťou programu bude prezentácia​​ najnovších publikácií z karpatorusinistiky.  

 

 

 

ПОЗВАНЯ

 

 Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты​​ в​​ Пряшові
Вас позывать на


52.​​ ​​ научный семінар карпаторусиністікы, ​​ 


якый буде​​ 20.​​ фебруара​​ 2019​​ (середа)​​ о​​ 11.00​​ год.​​ в​​ засїдалнї​​ Consilium maius​​ (2. шток,

​​ ч. 328) Ректорату Пряшівской універзіты,​​ ул. 17. новембра ч. 15.

 

З лекціёв на тему ​​​​ 

 

К поетіцї творчости Мароша Крайняка

выступить​​ 

 

проф.​​ ПгДр.​​ Марта Соучкова, к. н.
з​​ Інштітуту словакістікы і медіалных штудій​​ Філозофічной факулты ПУ

 

 

В проґрамі семінара буде презентація найновшых выдань з карпаторусиністікы.

Членьска громада СРПС

 

SPOLOK RUSÍNSKYCH SPISOVATEĽOV SLOVENSKA

СПОЛОК РУСИНЬСКЫХ ПИСАТЕЛІВ СЛОВЕНЬСКА

Jiráskova 80IČO: 377 96 909

080 05​​ ​​ Prešov​​  tel.: 0905 502 852

 

​​ ПОЗВАНЯ

 

Сполок русиньскых писателїв Словеньска​​ 

Вас позывать на​​ 

членьску​​ громаду,​​ 

котра ся одбуде дня​​ 20. фебруара 2019​​ (середа) о ​​ 09.30 год. ​​ 

в засїдалнї​​ Consilium maius​​ (2. шток, ч. 328) Ректорату Пряшівской універзіты, ул. 17. новембра ч. 15.

 

 

Проґрам:

1. Отворїня

2. Цїна за найлїпшый літературный твір​​ 

3. Справа о роботї за минулый рік

4.​​ Проєкты на рік 2019

5. Діскусія​​ 

6. Узнесїня і заключіня

 

Bez názvu-1.jpg

 

 

По​​ скінчіню​​ членьской​​ громады​​ Вас​​ позываме​​ на​​ семінар​​ карпаторусиністікы,​​ сучастёв​​ котрого​​ буде​​ верейна​​ презентація​​ найновшых​​ выдань​​ умелецькой​​ і​​ научной​​ літературы​​ в​​ русиньскім​​ языку​​ за​​ рік​​ 2018.​​ Презентація​​ буде​​ споєна​​ з​​ автоґраміадов​​ авторів:​​ Мірo​​ Жолобаніч,​​ Юркo​​ Харитун,​​ Миколай​​ Ксеняк,​​ Штефан​​ Смолей,​​ Осиф​​ Кудзей,​​ Людмiла​​ Шандалова,​​ Даньєла​​ Капралёва,​​ Яна​​ Любімова.​​ 

 

 

Тїшиме​​ ся на Вашу участь.  ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​​​ 

 

 

ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД.,

председкыня​​ СРПС

Вышла нова книжка Міра Жолобаніча (Хто ся сміє, є мудрый; Сполок русиньскых писателїв, 2018)

Слово на путь новій книжцї

(Міро Жолобаніч: Хто ся сміє, є мудрый; Сполок русиньскых писателїв, 2018)

     Мірови Жолобанічови выходить друга книжка афорізмів, доповненых властныма карікатурами. Автор ся кресленому гумору венує довгы рокы і є сімаптічне, же супроводны тексты к афорізмам ся рїшыв выдавати у своїм материньскім языку – по русиньскы. Попри Федорови Віцови ся так стає другым автором куртых жанрів і ёго книжка Хто ся сміє, є мудрый є другов із серії кресленого гумору (перша під назвов: Хто ся сміє, є одважный вышла в роцї 2017).

     Мірослав Жолобаніч ся народив 13. 06. 1956, молоды рокы прожыв у Пчолинім. В сучасности жыє в Кошіцях. Підпоровательков і помічнічков у ёго залюбі ся стала ёго жена Марта, котра є професіёв учітелька. Вєдно выгодовали двоє дїтей – дївку Марту (абсолвентку Філозофічной факулты ПУ у Пряшові) і сына Мірослава, котрый, видить ся, здїдив по свoїм нянькови вытварный талент (в сучасности є докторандом на Высокій школї вытварных умень у Братїславі).

     Іншпіраціёв про карікатуры і афорізмы Міра Жолобаніча є реалный жывот із своїма радостями, але главнї недоконалостями, котры позорно слїдує і має потребу їх коментовати способом ёму властным – посередництвом каріктуры і куртого, но выстижного выслову. В немалій мірї в афорізмах вывжывать словны грачкы і двойзмыселность. Гумор і сатіра суть про нёго можностёв слободного выядрїня сполоченьской і політічной клімы в сполочности, не є му далека ани політічна карікатура, котрій венує в книжцї цїлу єдну капітолу. Як сам конштатує, ёго сатірічный погляд на розлічны аспекты жывота го робить слободнїшым і веде го к оптімістічнїшому погляду на світ і на жывот.

Кветослава Копорова,

редакторка.

Вiтязём Літературного конкурзу Марії Мальцовской – Юрко Харитун

ВIТЯЗЁМ ЛІТЕРАТУРНОГО КОНКУРЗУ МАРІЇ МАЛЬЦОВСКОЙ – ЮРКО ХАРИТУН

   У пятніцю, 14-го децембра 2018-го року, в Пряшові ся завершыв 5. рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской. Были выголошены найлїпшы літературны творы і презентація оцїненых творів.

   Конкурз выголосив Сполок русиньскых писателїв Словеньска в сполупраці з Академіёв русиньской културы в Словацькій републіцї і Іншпітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, в котрого просторах святочна акція проходила. Припоминаме, же до літературного конкурзу ся шторік можуть приголосити авторы, котры пишуть по русиньскы і котры суть обчанами Словацькой републікы. Загнати мож лем творы, котры дотеперь не были публікованы. Тот рік ся до конкурзу приголосило вісем авторів. Одборна порота з зложіню: Міхал Павліч (председа пороты), Кветослава Копорова і Міхала Голубкова, оцїнёвала як поетічны, так і прозовы творы. Наконець журї выголосила першы три місця.

   „Третє місце здобыв Осиф Кудзей за свої байкы з капков сполоченьской крітікы. Порота оцїнила їх гумор і рітмічне оброблїня,“ – повів про радіо Русин ФМ председа пороты Міхал Павліч.

   На другім місцї в 5-ім рочнику Літературного конкурзу Марії Мальцовской ся умістнила Людміла Шандалова, авторка поезії, прозы і театралных сценарїв про дїти. Тот рік запоїла ся до конкурзу з інтімнов позіёв.

   На першім місцї скінчів і цїлковым вітязём конкурзу ся став Юрко Харитун, русиньскый поет, котрый є майстром свого ремесла на професіоналній уровни. „Порота оцїнила многозначность і оброблїня стихів, котры мож задїлити до рефлексівной і духовной лірікы,“ – інформовав Павліч.

   Урывкы із вшыткых творів, посланых до конкурзу, будуть поступно публікованы в часописї Русин, котрый має у каждім выданю свій літературный додаток під назвов Поздравлїня Русинів.

Петро МЕДВІДЬ, лем.фм

Русиньскый писaтель Миколай Ксеняк – 85-рочный

РУСИНЬСКЫЙ ПИСАТЕЛЬ МИКОЛАЙ КСЕНЯК – 85-РОЧНЫЙ

   Миколай КСЕНЯК, сучасный русиньскый писатель, лавреат меджінародной Літературной премії Александра Духновіча  за рік 2003 (за книжку: Біда Русинів з дому выганяла, Пряшів: СРПС-2002; удїлює Карпаторусиньскый научный центер у США), лавреат премії за переклад в рамках Цїны Александра Павловіча за русиньску літературу за рік 2007 (за книжку: Байкы, 2006; удїлює Літературный фонд при Міністерстві културы СР у Братїславі), бывшый председа Сполку русиньскых писателїв Словакії, творить опорный стовп русиньской літературы на Словакії. Праві днесь, 4. децембра 2018 славить свій 85-рочный юбілей. Read more

АРХІВ: Мамко, купте мі книжку… (В. Падяк: Вышла книжка про найменшых – Камаратя спід зеленого дуба і белавого неба, Сполок русиньскых писателїв, 2014 )

Мамко, купте мі книжку…

(Вышла книжка про найменшых – Камаратя спід зеленого дуба і белавого неба, Сполок русиньскых писателїв, 2014)

    Дїтьска література жыє подля своїх правил. І хоць ся зачінать у Русинів із дїтьскых стишків Александра Духновіча у серединї 19. стороча, но і днесь ся тримле історіёв выпровбованых основ:  быти нелем катеґоріёв естетічнов, але усе думати на дїтвака, ёго выхову і научаня. Жебы ся маленькый чітатель у тых творах нелем бавив, но абы ся попри тім учів.

Read more

Добило сердце отця Франтїшка Данцака. Кубеколоґа, приятеля Русинів, члена Сполку русиньскых писателїв на Словакії

Добило сердце отця Франтїшка Данцака, кубеколоґа, приятеля Русинів

   В недїлю 18-го новембра 2018-го року, у 79-ім роцї жывота, по довгій і тяжкій хворотї добило сердце ґрекокатолицького священика, публіцісты, писателя, высокошкольского педаґоґа отця Франтїшка Данцака.

Read more

Міро Жолобаніч (біоґрафія)

ПгДр. МІРОСЛАВ ЖОЛОБАНІЧ

   Ласкавый гумор, емпатія і порозумлїня людьксых слабостей. Так бы сьме могли курто характерізовати афорізмы Міра Жолобаніча, доповнены карікатурами з властным, єднозначным рукописом. Є сімаптічне, же першы книжно выданы афорізмы ся автор рїшыв выдати по русиньскы. Міджі русиньского чітателя приходить із своёв першов публікаціов кресленого гумору, доповненого властныма афорізмами. Попри Федорови Віцови так на сцену русиньской літературы куртых жанрів наступлять другый карікатуріста – походжінём Русин із села Пчолине, окр. Снина.

Read more

1 2 3