Укажкы з творчости: Гелена Ґіцова-Міцовчінова
Гомбала ся весна
на сухій голузї,
тай уж свербегузы
в квіткованій блюзї.
Розпустила косу
у гаю калина,
а білов хусточков
покрыта тернина.
Зелены пантликы
на верьбовім крячку,
гора буковина
в зеленім віночку.
хх
Што так світить до далека
на зеленім грунку?
То пупаві ярь надїла
днесь злату корунку.
Як по тыжднї на прінцезну
вітричок задує,
уж з мохнатой головонькы
мошок полїтує.
Може блисне так як перла
дїтям слыза в очі,
бо там злата пупавонька
ожыє по роцї.
Што ся стане на другый рік
не треба нам свідка,
же на розцвитій луцї,
пупава-прінцезна
пышна ярна квітка,
то найкрасша із найкрасшых
в світї приповідка.
Выбране з книжкы Гелены Ґіцовой-Міцовчіновой, Родне Слово, 2016