Русиньскы байкы: Осиф Кудзей – Цукерь, мед і феферонкы

Перецїнїня

В єдній церькви при Высланцї
пришов такой по вінчанцї
жених ку священникови
і потихше ёму повів:
„Хочу ся вас опросити,
кілько вам мам заплатити?‟

„На то не є певна сума,
каждый мі дасть, як сі здумав.
То подля того, пан Глиста,
як ся му любить невіста.‟

Жених пошматрав в ґероку
і подав му пятьевровку.

Піп посмотрив на молоду,
пак до мішка – аж досподу.
Вытяг з нёго руков правов
дві пятьдесят – як выдавок.

     Нераз Мішо, Палё, Кубо,
     не вінчають ся про любов,
     многы сі невісты беруть
     про пінязї, про карьєру…


Радікалізм

Єдного дня в лїтнїм часї,
по фотбаловім запасї
Еф-Це-Біле – Штарт-Червене
повідать домашнїм тренер,
сімдесятник Ілько Ґула,
по дебаклї вісем нула:

„Ганблю ся за вас, пайташе,
так то уж не піде далше!
Мусиме ся задумати,
як зачаи выгравати.
Я сі з тым ламав головку –
зроблю із вас цімбаловку!‟

Нераз за платы немалы,
за пінязї грїшны,
грають професіоналы
нелем фотбал смішный.


Дезорьєнтація

Раз маїтелёви ТЕСКА
пришла вечур есемеска,
то ёго мілый сын Ото
писав му зо школы тото:

„Скоро дай дачім великым
перевезти до Африкы
дакілько медвідїв білых,
бо іншак ті, няньку милый,
ту в школї Святой Софії
пропаду з ґеоґрафії!‟

   Дакому дефіціт знаня
     компензують евра няня.