Вмерла Анна Симкова, акторка ТАД в Пряшові

В віторок, 28. липця/юлия 2020, маючы 89 років, вмерла бывша членкыня драматичного колективу Театру Александра Духновича в Пряшові Анна Симкова.

На фото: Анна Симкова в ролї Десдемоны у пєсї Вільяма Шекспіра Отелло, котру на сценї ТАД грав бывшый герець Осиф Симко

Народила ся в Меджелабірцях. Ціле своє жытя присвятила акторству. Членкыньом драматичного колективу іщы товдышнього Украіньского Народного Театру была од 1946 рока. Заграла великє чысло ріль ріжного характеру, як наприклад Анну Кареніну, Марию Стюартову, Десдемону і інчы. Творчым гляданьом в акторскій інтерпретациі хоснувала інновативны поступы емоцийонального експресивного актора. Анна Симкова мала дорогоцінну примету характеру – не зносила робити на половину, коли ся за штоси мусіла червеніти, зато в своім акторскым прояві была вірна своій поетиці, і завдякы тому сохранила высокій творчый стандард. З покором принимала вшыткы ролі, ци головны, ци неголовны – як на сцені в театрі, так і в жытю. Не грала для себе. Грала для публикы, котра для ней была вшыткым. Оплескы, усміх, даколи і слезы публикы посували єй все дальше і укріпляли в тым, же тото, што робит, приносит хосен ци інспірацию.

Остатнє пращаня одбуде ся 31. липця/юлия о 13.00 год. в Домі Смутку в Пряшові. Вічна ій памят!

Наталія МАЛЕЦКА-НОВАК, ЛЕМ.фм, публікуєме в оріґіналї – лемківскім варіантї русиньского языка

Недїльны віршы: Юрко Харитун

Ехо

Із Полонин
до нашых долин
Озывають ся ехом
слова Духновіча
Я  Р – у – с – и – н …
Тополя
колыска ёго была
До церьковцї святой
ходжу помолити ся і я
Де потїху найду
Де тїшыть ся сердце
і душа моя

 

Што іщі треба?

Выйдем під Бедкид
До нашой долины
Вітрик задує заспівать
Чуєм ся як у колысцї дїтина
Выйдеш на Бескид
де жрідло Цірохы рікы
Напєм ся доброй воды
Не треба лїкы
Увидим хотарь
Буковый вінець зеленый
Белаве небо над ним
І ты щастливый

 

Не ганьба

Не роблю фіглї
Лем хоче ся менї
десь коло нашой рікы
видїти твоє тїло біле
і без фіґовых листків
Чекам на лїто
Чом ся ганьбити
Мы Адама і Евы дїти

Недїльны байкы: Миколай Ксеняк

Граблї
– Мы – сімболы теперїшнёго світа!
– Чом сьте о тім такы пересвідчены? – квокла кура од смітиска.
– Бо грабеме богатьство лем ку собі.
– То я подля тебе ретардована?

 

Наша пава
Десять книжок написала
О Канадї, Америцї,
О озерах у Афріцї,
Крокодилах і малинах
Ани єдну о Русинах…

 

Мода
Творчость моды світа
Мать можности неконечны:
Одважно облїкають
Хлопів, дївкы, жены
До красоты – – –
До наготы.

Ціну Александра Павловіча здобыла «Серна в нераю»

У 2020-ім році в рамках Цін і Премій словацького Літературного фонду (Literárny fond) за оріґіналну творчость, фонд знова удільовав і Ціну а Премію Александра Павловіча, котры належать русиньскій літературі. Оціньовали ся творы, котры вышли в роках 2018 і 2019.

Як інформовав Літературный фонд на своїм офіціалнім сайті, Ціну Александра Павловіча за оріґіналный твор в русиньскім языку здобыла книжка Данієлы Капральовой з назвов «Серна в нераю», котра вышла у 2018-ім році, і выдало єй Обчаньске здружіня Колысочка.

 

Премію Александра Павловіча здобыв вже знамый русинськый поет Юрко Харитун із збірков поезії під назвов «Моя тринадцята», котру выдала Академія Русиньской културы в Словацькій републіці у 2019-ім році.

«Серна в нераю»

Данієла Капральова штудовала на Середнiй умелецькопромысловій школі в Кошыцях шпеціалізацію фотоґрафія, і на Універзіті Павла Йозефа Шафарика в Пряшові, на Катедрі вытварной выховы.

Робила у Вігорлатьскім музею і у Вігорлатьскій бібліотеці в Гуменнім, Музею модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях і в каштелю в Снині. Моментално є кураторьков Словацького народного музею – Музею русиньской културы в Пряшові. Присвячує ся фотоґрафії, музеоедуколоґії, кураторству і поезії.

Збірка «Серна в нераю» была їй поетічным дебутом. Находять ся в ній стихы по русиньскы і по словацькы. Збірку такыма словами характерізовав Штефан Сухый, русиньскый поет і писатель:

„Збірка Данієлы Капральовой є компонована як денниковый запис, в котрім безназвовы віршы не мають інтерпункцію, также каждый творик представлять якыйсь отвореный выдых неспокійной, но о то чістотов ціннішой душы, глядаючой ідеал людьской статочности, ай кедь го находить лем недостаточно в конзумнім світі.

На першый погляд бы ся виділо, же тоту поезію творять незвычайны денниковы записы. Чітательске виджіня в тім припаді наводить к упрощіню. Курте, но інтензівне вздыханя – то є бой душы як о властну чістоту, так і о чістоту світа. Жывым ідеалом той чістоты духа є божскость, але не церьковна. Є то ідеал добра, справодливости і красоты, є то гляданя перспектівы віры на направу розщіпленого сумліня модерного чоловіка.“

Ціны і Премії Александра Павловіча

Літературный фонд уділює од 2005-го року літературну Ціну Александра Павловіча за найліпшый літературный твор написаный по русиньскы і Премії Александра Павловіча за літературный твор написаный по русиньскы і за тлумачіня літературного твору зо словацького на русиньскый язык. Ціны і Премії Александра Павловіча суть все удільованы творам, котры вышли в попередніх двох роках. Ціну і Премії уділює выбор Секції про оріґіналну літературу на пропозіцію журі.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Оріґінал із: ЛЕМ.ФМ

Недїльны віршы: Гелена Ґіцова-Міцовчінова

Приготовив нянько

Павликови лижы,

бо зима з морозом

із саніцёв біжыть.

 

За селом прекраснї

білїють горбочкы,

з якых так як вітор

злетїли саночкы.

 

Із стріберным пухом

уж закрыта млака

а у дворї дїти

ставляють снїгуляка.

 

х х х

 

Ці воробель

уж нарікать

же не видить

комарика?

 

Не забзунять

ани мушкы,

глядать в садї

уж кормушкы.

 

Же вороны

лем кракають,

зато смутнї

чвірікають.

 

З няньком будку

робить Радко

і принесе

їм зернятко.

 

Та і воды

Налїй, сыну,

няй прилетять

на гостину.

Умер Богдан Ґамбаль, русиньскый інтелектуал, візіонарь і політік.

Родина благой памяти Богдана Ґамбаля передала нам інформацию, што похорон Покійного одбуде ся 8. липця/юлия 2020 р. (середа) о 12.00 год. в Любіні, на чужынї.

Похорон зачне ся в місцевій грекокатолицкій церкви свв. Апостолів Петра і Павла, яка находит ся при ул. Парковій. Труна з тілом Покійного буде выставлена од 11.00 год.

Долголітній ведучый Руской Бурсы і основатель нашого радия буде похороненый на новым комунальным цмонтери в Любіні.

Богдан Ґамбаль вмер 02. липця/юлия 2020 р.

Недїльны віршы: Даньєла Капралёва

мамочко старeнькы
очi міленькы, небо в них спiвать

волоскы бiленькы
рученькы худенькы,

Отче наш шепочуть

 

…дiвочко моя, солоденькый меде,

добрї мi є добрї коло тебе.

Дома 2017

* * *

ту Українцями,
ту сепаратістами радiо гучiть

велика рутеньска могыла мовчiть

голос прадавных предкiв
в бабиній пiснї спiвaть
в дїдовій молитвi одрїкать

корїня не конарї, легко не одрїжеш

МУК 2016

 

*  *  *

золото веце як сіль
крик веце як тихо
пінязї веце як почливость
ёго веце а веце а WC
заходовый світ
гырмить

Справы 2017