6. новембра 2019 ся одбыв далшый із серії семінарів карпаторусиністікы. Зачаток орґанізації семінарів карпаторусиністікы під назвов STUDIUM CARPATHO-RUTHENORUM/Штудії з карпаторусиністікы (орґанізатором є Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові) ся датує на фебруар року 2009 (а концём того рока вышов ай першый зборник штудій із даного року), также в тім роцї ся завершує ёго уже 11-тый рочник. Кедь в юбілейнім – 2018-тім роцї домінуючов темов была історія Русинів, того року аж три семінары суть присвячены русиньскій літературї на Словакії. Як перша з темов русиньской літературы в данім роцї выступила проф. ПгДр. Марта Соучкова, ПгД. з Інштітуту словакістікы і медіалных штудій Філозофічной факулты Пряшівской універзіты у Пряшові з темов: К поетіцї творчости Мароша Крайняка. Аналізованый автор – Марош Крайняк текст вшыткых ёго дотеперь выданых творів (Carpathia, 2011; Entropia, 2012; Informácia, 2013; Pogodowitz, 2016) засадив до русиньского контексту – автохтонной теріторії Русинів – северовыходной Словакії, а таксамо приляглых гранічных областей з Польском і Українов, хоць язык на писаня собі автор выбрав словацькый. Наперек тому, або може якраз зато, ёго дотепрь выданы книжкы ся тїшать популарности меджі чітателями, здобыв доконця ай престіжене оцїнїня Anasoft litera 2012 за свій дебут – Carpathia, a наслїдно за другу поблікацію Entropia – знову здобыв оцїнїня Anasoft litera 2013.
Выступаючім на новембровім семінарї быв Мґр. Міхал Павліч, ПгД. з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові. Тема семінара: Віршы Даньєлы Капралёвой з погляду екокрітікы была істым способом іноватівным приступом нелем к інтерпретації поезії Даньєлы Капралёвой, але ай к русиньскій поезії в общім, бо з такого угла погляду к поезії русиньскых авторів іщі нихто не приступав, хоць тема природы як жывотодарной силы чоловіка, котру треба хранити про наступны поколїня є близка наприклад ай Юркови Харитунови, ці Осифови Кудзеёви, або женьскій авторцї Кветї Мороховічовій-Цвик. Як сам автор темы конштатовав, поезію Капралёвой мож інтерепретовати з розлічных углів погляду, а назва ёго темы нияк раз не сіґналізує, жебы носнов темов поезії авторкы дебуту Серна в нераю была лем еколоґія.
Хоць на семінару ся зышло лем пару любителїв русиньской поезії, доволиме сі конштатовати, же праві таке коморнїше зложіня дало простор запоїти ся до діскусії каждому з притомных. Мілым несподїванём была ай притомность самой авторкы, котра, ай наперек робочім повинностям і значній оддалености од Пряшова пришла на семінар і рада одповідала на поставлены вопросы.
Даньєла Капралёва є унікатным зъявом в русиньскій поезії сучасного періоду, єй приступ (нелем як майстеркы умелецького слова, але ай як чоловіка з вытварным наданём і умелецькым чутём вообще) є оріґіналный нелем темами, котрыма ся пригварять чітателёви, але таксамо штілом писаня. Інтересне у Капралёвой є ай то, же є білінґвістков (ай у поезії). Книжка Серна в нераю є споловины писана по русиньскы, споловины по словацькы, але єй словацькы віршы, то не суть переклады (або перебаснїня) із русиньского вірша, як то можеме збачіти у дакотры русиньскых авторів (напр.: Ксеняка). Ай в тім є Капралёва оріґінална. Пише без проблемів по русиньскы, ай по словацькы. Хтознать, може єй поезія в словацькім языку іншпірує літературных крітіків словацькой поезії…. Будеме чекати на їх реакції, може ай на вебовій сторінцї Сполку русиньскых писателїв.
Укажка з творчости Даньєлы Капралёвой
Но а третїм із серії на тему русиньской літературы в тім роцї буде семінар на тему: Незнамы міста у біоґрафії Анатолія Кралицького і ёго народно-языковы орьєнтації
(Скушености зоставителїв выбратых творів літератора.), котрый ся одбуде 4. 12. 2019. З темов выступить Мґр. Валерій Падяк, к. н. з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові. Вшыткы любителї русиньской літературы, передовшыткым етноґрафічных творів суть сердечно позваны.
Кветослава КОПОРОВА,
авторка статї і орґанізаторка семінара,
фото: Міхалы Голубковой і авторкы статї.
