25. 04. 2019 славить округлый юбілей – 80 років русиньскый філантроп і меценат Штефан Чепа з Торонта

25. 04. 2019 славить округлый юбілей – 80 років русиньскый філантроп і меценат Штефан Чепа з Торонта

Хоць він ся уж народив у Канадї, конкретно в Гемілтонї, области Онтаріо, але ёго родічі пришли за роботов до Америкы, подобно як много іншых нашых бідных Русинів. Нянько Василь Чепа (1902 – 1963) походив із підкарпатьского села Мале Березне а мати, за слободна Марія Пирчова (1905 – 1990) – із лемківского села Уще Ґорліцьке.

По скінчіню основной і середнёй школы у роднім містї скінчів ту і штудії на Мек-Мастерьскій універзітї у 1962 роцї. Потім робив у многых ведучіх функціах у канадьскых фірмах. В р. 1978 став ся презідентом властной – „Cheppa Corporation“, котра ся шпеціалізовала на банковы операції у сферї інвестіцій.

В 90-ых роках зачав ся серьёзно інтересовати о своє русиньске корїня, і так зачав фінанчно підпоровати много проєктів споєных із русиньскым возродным рухом в Европі. І мы Русины Словакії сьме му вдячны за дотеперішню фінанчну поміч при реалізації многых проєктів. Ту треба спомянути главно підпору взнику новых школ, де ся зачав учіти русиньскый язык і култура. Заложыв Світову академію русиньской културы у 2002 роцї, в котрій є много знамых особностей і спомеджі Русинів Словакії. Была заложена зато, жебы главно за помочі інтернету шырила інформації о минулости і сучасности карпатьскых Русинів. Вдяка нёму ся подарило заложыти і реалізовати вебову сторінку Академії русиньской културы в Словацькій републіцї: www.rusynacademy.sk,котра фунґує дотеперь.

Заложыв тыж престижну Премію за вызначне дїло про Русинів, котров дотеперь была оцїнена робота штирёх людей, двох із Підкарпатя на Українї: Володимира Микиты і Володимира Фединишинця, і двох із Словакії: Василя Турка і Александра Зозуляка (позн. ред: пізнїше і третёго – Василя Ябура). Подобно заложыв Премію Александра Духновіча за русиньску літературу, котров была, окрем іншых, оцїнена літературна продукція і русиньскых писателїв зо Словакії: Марії Мальцовской, Штефана Сухого і Миколая Ксеняка (позн. ред.: пізнїше, в рамках Меджінародной лїтнёй школы русиньского языка – Studium Carpato-Ruthenorum были оцїнены і Осиф Кудзей, Юрко Харитун, Штефан Смолей і Людміла Шандалова). Третёв ним створенов є Премія Кіріла і Мефодія за розвиток русиньского языка, яку з ёго рук перевзяли на 3. Меджінароднім конґресї русиньского языка в Кракові ай двоми лінґвісты і знамы авторы русиньскых учебників по роцї 1989 на Словакії – доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., і Мґр. Ян Гриб (позн. ред: пізнїше, на IV. Меджінароднім конґресї русиньского языка были тов преміёв оцїнены і далшы вызначны русиньскы особности). Спомянуты премії суть звязаны з фінанчным оцінїнём і зо сімболічнов брондзовов сошков карпатьского медвідя, котру сьме фіґлёвнї назвали „русиньскым Оскаром“. Третя премія є тыж фінанцована і к тому ся дає ай бронзова плакета з портретами св. Кіріла і Мефодія.

Много фінанцій Ш. Чепа пожертвовав на взник і роботу русиньскых недїльных школ на Підкарпатю, як і приспів на взник першой пореволучной русиньской основной школы у Чабинах на Словакі. Спершу тоты дїла фінанцовав сам, але потім заложыв Фонд Штефана Чепы при Торонтьскій універзітї, справцём котрого є професор той універзіты і бывшый председа (позн. ред.: честный председа) Світовой рады Русинів Павел Роберт Маґочій. Із того фонду, якый дістав назву Штіпендія Штефана Чепы про русиністічны штудії, суть фінанцованы і тримісячны стажы на Торонтьскій універзітї про научных працовників-русиністів. Можность такого стажованя выужыло уж немало русиністів з розлічных країн, мeджі нима і двоє із Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові на Словакії: теперішня ёго директорка доц. ПгДр. А. Плїшкова, ПгД. (в р. 2002), і Мґр. А. Блыхова (в р. 2009), (позн. ред.: пізнїше і далшы нелем із Словакії, але і з іншых держав).

Але Ш. Чепа хотїв помочі Русинам у „краю“ нелем в области културы і освіты, але і в сферї робочіх можностей, зато росшырив рамкы свого подниканя і на Словакію, і Україну, але в обидвох штатах ёго добрый умысел ся обернув проти нёму, бо натрафив на нечестных „бізнісменів“, котры му способили великы проблемы і шкоды, к якым ся іщі придала господарьска кріза… Але мы віриме і желаме Штефанови, жебы в ёго дїлї правда і добро звітязили над кламством і злом, так, ся то стає у приповідках.

Александер ЗОЗУЛЯК, жрідло: ПгДр. Марія Мальцовска і кол. ІІ. часть, Пряшів: Світовый конґрес Русинів, 2009, ISBN 978-80-89441-01-3, с.121-123.

Pridaj komentár

Vaša e-mailová adresa nebude zverejnená. Vyžadované polia sú označené *