Михал Павліч: Петро Ялч – З книжков під заголовком

Мґр. Мiхал ПАВЛІЧ, Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові

З книжков під заголовком

(Рецензія на книжку про дїти автора Петра Ялча: Мамко подьме чітати… Пряшів: Сполок русиньскых писателїв, 2014)

     Сколіоза, высыхаючі очі, терьпнутя свалів, слаба імуніта… Нї, тото не є зачаток медіціньской штудії, котра описує сімптомы новой, тяжкой хвороты, але з великов правдоподобностёв опис здоровя вашой дїтины, котра денно сидить при компютерї. Смутным выслїдком нашого ужасного інформачного віку є факт, же уже пять-шість річны дїти штораз веце жыють (респ. бідують) у віртуалній реалітї, з котрой ся не годны выманити. При тім на облюблены книжкы з нашого дїтинства сїдать порох. Спляча прінцезна ся николи не пробудить, вовк з Червеной шапочкы, видить ся, здохне од голоду, а 12 місячіків радше піде робити на ставбу до Нїмецька. Як дїтвак єм все заспавав з книжков, котру єм мав приправлену під заголовком. Даколи єм чітав довго до ночі, часто ай з батерков під перинов, жебы мама не відїла, же іщі не сплю. Робить то днесь даяка дїтина? Видить ся, же книжкам оддзвонило. Прім тримають почітачовы гры, в тім лїпшім припадї найновшы приповідкы – стягнуты з інтернету.

   Як проти такому електронічному меґадракови боёвати? Каждый доктор вам повість, же найлїпшов терапіов є превенція. Прото, ці сьте родічом, або ся тїшите на довгоочековане внучатко, прочітайте сі мою статю. Даю вам рецепт на вітамін, котрый мож апліковати в 51-днёвых інтервалах довгодобо, уж од раннёго віку дїтины і з куртыма павзами терапію повторёвати. Недавно вышла з друкарнї книжочка нового русиньского автора – Петра Ялча з назвов Мамко, подьме чітати…

    Як сама назва наповідать, іде о книжочку про найменшых. Збірка обсягує 51 стишків зо звірячов тематіков і є роздїлена до пятёх частей, подля того, де конкретне звірятко мать звычайне місто бываня (дома, ці на іншых контінентах – в Африцї, Австралії…). Наперек заміряню ся на світ звірят, збірка не є монотонна. У векшынї стишків автор вывжывать як тему общо знамы властности єднотливых звірят нато, абы напр. похвалив шыковного коника Пейка (Добродруг Пейка, с. 15), ці пуляка – праву руку ґазды (Права рука, с. 22), в іншім стишку крітікує пышну паву (Самохвала, с. 23). Векшына поезій мать дідактічный характер, з тексту выплывать ненасилне понаучіня про молодого приїмателя (Болячі зубы, с. 44; Мамкин хвіст, с. 70-71; Страченый в коморї, с. 8…). Цїлковый гравый ефект книжкы підкреслює веселость і гуморность віршиків – старостливо выбратых словных споїнь в них: панды-чорнобілы сранды (Грава радость, с 36); Біг о жывот… (с. 46); …пес у будї сидить, бігати го млоїть (Бурька, с 13), або: Єдного дня будеш моя, же тя хоплю, то сі пиш! (Фрыштик, с. 18), но часом мож найти ай важнїше ладжены строфы (Клїтка в ЗОО, с. 37), ці стишкы о конёви (Стары копыта, 24-26).

   Мамко, подьме чітати… є як бонбоньєра. Нашов єм там смачны пралінкы, але ай цукерликы, котры мі не пасовали. При дакотрых стишках поінта пішла до страчена (Злодїйка, с. 87), в іншых бы єм сі знав представити і продовжованя (Зелена доброта, с 16, могла напр. продовжовати приповідков, котру росповідать мама гуска), а даґде бы єм послїднї строфы выпустив (Школа плаваня і формулація … „а теперь уж знають, што ся научіли“, с. 28). Коло пштроса (Голова в піск, с. 47) єм лем стискав плечіма. Заразила ня ай лоґічна хыба в стишку о зебрї (Елеґантный облек, с. 50), котра на єднім місцї говорить, же на мовду кашле, причім в іншій строфі ся уж мовдов інтересує (Такый облек нихто не мать, про ню то много знаменать). Посудьте самы:

Чом є зебра пругована?
Зато, жебы была знама.
Чорно-біла теперь летить,
Зебра сі спокійно ходить.

Такый облек нихто не мать,
Про ню то много знаменать.
Смужка горї, смужка долов,
Не трапить ся новов мовдов.

Чом є зебра пругована?
Жебы была вшыткым знама.

    Формалный бік віршів таксамо кус „шкынтать“. Ялч в цїлім правилно вжывать 8 i 6 складовый вірш. Тот є вгодным, так, як піснї народной словесности ці віршикы про дїти на выплескованя, але слабым місцём у Ялча є ґраматічный рим, котрый творять єднакы части речі в єднакій формі. Єднов з можностей як рим зробити якостнїшым бы было, кідь бы єдно з римованых слов было холем о два склады довше. Поеты ся справила ґраматічным римам снажать выгнути, бо они не суть поважованы за найякостнїшы. Ялч в дакотрых припадах вказав, же докаже вытворити ай якостнїшый і любозвучнїшый рим, также мож предпокладати, же далша ёго поезія буде лїпша. З тых выдаренїшых римів суть то напр. такы строфы:

Уж є вечур, дома тя нїт,
іщі же-м тя нашов,
однесу тя ку матери,
най тя кормить кашов.

(Страченый в коморї, с. 10).

Псик уж з буды вонка,
Сміло собі бреше,
Зась бігать по дворї,
Так, як бігав перше.

(Бурька, с. 14).

Про них не платило,
Што мама повіла,
Дарьмо, же є днеська
На плаваня хвіля.

(Школа плаваня, с. 26).

   Шпеціалну часть той рецензії хочу удїлити вонкашнїй формі книжкы – обалцї і ілустраціям в нїй. Обалка в теплых помаранчовах фарбах лагодить оку, внутрона часть книжкы є таксамо приємна. Ілустратором є Мілан Падяк, штудент другого річника бакаларьского штудійного проґраму Русиньскый язык і література – анґліцькый язык і література. Як видно з ілустрацій, ёго умелецькый прояв – то суть ґрафітті. Тот модерный штіл апліковав і в уведженій книжцї. Скоро вшыткы ілустрації поважую за выдарены, добрї ладять з обсягом книжкы. З ілустаціями Мілана Падяка бы єм ся рад стрїтив і в будучности, нелем в книжках про дїти. Предцї лем мі не дасть і дашто скрітіковати: де має мышка на стор. 19 баюсы і нюфачік? Чей ї коцур не одкусив?

    Цїлковый доєм з книжкы є позітівный, но не заобышла ся без дакотрых мух. Радив бы єм, забештелёвати сі добру мухолапку і вірю, же далшый мій матеріал, котрый ся буде занимати поезіёв Петра Ялча буде іщі позітівнїшый. Закінчу зо желанём, абы Петро Ялч раз написав збірку віршованых гаданок, бо веце стишків з уведженой публікації має такый характер. Ялчову збірку хочу посочіти молодым мамам, або бабкам, абы ся слова з назвы Мамко, подьме чітати… в близкім часї не стали минулостёв. В контекстї русиноязычных книжок то платить двойнасобно.