Мороховічова-Цвик, Квета: Любовны періпетії

Публікація: Мороховічова-Цвик, Квета – Любовны періпетії

Верьбяна носталґія

Верьба молодости
росла коло лавкы,
зелена, кошата,
пила воду з рїкы.

Залюбленцї під нёв
нераз ранде мали,
вшытко їй повіли,
што на сердцю мали.

Бо дуплава верьба
знать слово тримати,
сповідь залюбеных
не любить скламати.

Кедь місячок світив,
закрыла їх твари,
жебы не відїти
як ся цїловали.

Верьба коло лавкы
вже спорохнавіла,
в споминках зістало,
же ту колись была.

Ой, верьбонько, верьбо,
вже-сь своє оджыла,
сповідї і жалї
зо собов єсь взяла.

Post Views: 418