Миколай Ксеняк: Резонанції на книжкы і подїї

Час –
морьскый прилив:
штось вышмарить на певнину,
штось сі возьме в далечіну
а людьскы ступляї
дрїбным піском змыє,
но хосенны дїла
до памяти історії
так врыє,
же їх ани девятый вал
не змыє.
х х х
Трїщали єствуючі законы,
падали теплы кресла, функції
під кроком баршановой
револуції.
І мы, Русины,
зліквідованы партійным узнесїнём,
сьме збыхли,
выпли груди, двигли головы –
заложыли сьме Русиньску оброду,
нашли сьме надїйну дорогу –
выкрочіли сьме до третёй етапы
возроджіня.
І нашы редакторы
зо себе стрясли
порох владный,
страх, заказы
і вытворили центер –
голос нїжнореволучной добы –
заложыли редакцію
НАРОДНЫХ НОВИНОК
на челї з Александром Зозуляком,
редакторками Маріёв Мальцовсков,
Аннов Кузмяковов,
Аннов Плїшковов.

І понесло ся голосно
материньске слово!
Потвердила доба,
же Фенікс жыє,
є крылатый,
жадать свої права,
же Русин є ту,
же гібрід-маніпулатор
му
не оддзвонив.
же Русин жыє на своїй
землї первістній
в Бескидах-Карпатах.

х х х
Редакчный колектів,
як добрый ґазда,
взяв до рук
своє перо-плуг
і зачав землю занедбану
орати,
жывот їй вдыховати.
Она зась запахла
свіжов бороздов,
обнаженым корїнём,
теплым хлїбом…
Редакчный колектів
своїма дїлами
на языковій гати
звытяговав шлюзы!
І потекло-зажурчало
материньске слово:
ожыли фолклорны колектівы
Камяна, Звала, Барвінок…
Сторінкы новинок
публіковали родным словом
статї, стишкы, байкы…
Новинкам ся дарило долетїти
до найоддаленїшых
нашых сел-валалів,
до школ, хыж, урядів
і сусїднїх штатів.
Вдяка вытягнутым шлюзам
Театер Александра Духновіча
одкрыв простор родному языку –
позератель
порозумів слову, музам.
Завершінём нашого слова
была кодіфікація
русиньского языка….
Было то увінчаня снаг
будителїв, языкознателїв
і выслїдок мобілізації
родувірных
через радіо, Народны новинкы,
через часопис Русин;
было то історічне завершіня
нашого возроджіня,
наш міцный атрібут,
наше сформованя ідентіты!
Є то наш златый лїтокруг.

х х х
Редакція руку подала
снагам,
поклонникам Енді Варгола,
вернути домів
ґенія поп-арту
споза великой млакы.
Слава поклонникам –
русиньскый ґеній
є дома.
Мать певну стрїху над голововмузей-палату
в родных Карпатах.

х х х
Патрить ся златыма буквами
до історії записати
і честь воздати
Русиньскій обродї,
Народным новинкам
і часопису Русин,
же свої дїточкы,
злов судьбов роспорошены
по земній кулї,
споїли до єдной родины –
до Світового конґресу Русинів.
В тій минутї
квітку вдякы подаруєме
Василёви Туркови-Гетешови,
першому председови.

х х х
Признам ся открыто,
были істы тыжднї,
кідь наша єднота-колесо –
РОС і возроджіня –
ся затрясла,
грозило пукнутя, роспад.
Тогды Народны новинкы
і часопис Русин,
як сполягливый ряф,
єдноту-колесо стягли,
вкупі утримали
і нашы надїї вороджіня
ся не россыпали.

х х х
Рокы летять, пишуть лїтокругы,
драгу жывота біланцують.
Я редакції ґратулую:
вписала прекрасны сторінкы
до історії Русинів.
Но двадцятьпятка –
не граніця,
при двадцятьпятцї –
новый горізонт ся усмівать.
Жычу членам редакції
ку жывотній етапі
певне здравя, много ентузіазму.
Няй вашы голосы приязны
не зослабнуть,
няй стежкы до редакції
не заростуть.
Жычу вам
упевнёваня корїня
русиньского возроджіня.

Нова книжка Осифа Кудзея: Цукерь, мед і феферонкы

Была выдана нова книжка Осифа Кудзея з назвов Цукерь, мед і феферонкы. Автор є знамый як писатель, котрый пише тексты шпеціфічного характеру – іде о комбінацію класічной байкы Езопа і анекдоты. Ёго нова книжка ся заоберать хыбами людьского характеру, котры автор іронічно коментує. В згодї з назвов Цукерь, мед і феферонкы ту мож найти тексты смішны, смутны і пікантно крітічны.

Книжку выдала Академія русиньской културы в СР.

Марія Ґірова: Грибы

ОСОБЫ:

Осветарька-грибарька
Єй муж Тонё
Мати Зужя
Сусїда Юля
Сусїда Цукрарька
Шандарї (Верейна безпечность)

Росповідач: Было то іщі за соціалізму, коли каждый мусив ходити до роботы. В роботї, кідь дакотры не бировали „тягати“, могли собі на столї в канцеларни і поспати, або палїнькы выпити, або піти хоцьде… Жены, наприклад в канцеларнях штріковали, або гачковали і головы собі вычесовали. Памятам, з якыма вычесаныма фрізурами по скінчіню смены цупкали домів по ходниках як моделкы.
Боже, то быв жывот… Нихто никого не контролёвав, не слїдовав і не наганяв.
А таку сітуацію вывжыла наша головна геройка слїдуючой пригоды, грибарька-осветарька, котра была вашнивов зберательков грибів.

Read more

Міхал Павліч: Резонанції на книжкы і подїї Миколая Ксеняка

   Каждый автор мі дасть за правду, кідь повім, же єдно із найкрасшых чувств зажывають, кідь свої думкы і образы можуть відїти на деревяній палетї привеженій з друкарнї. Іщі красшым моментом є про них тот, кідь увідять свою книжку в руках чітателя із носом так глубоко міджі сторінками, же не внимають околіцю. При сердцю їх загрїє тыж находжіня, же на їх творчость зареаґує дахто друый. А праві тым потїшыв Миколай Ксеняк русиньскых писателїв, кідь написав книжку Резонанції на книжкы і подїї (Пряшів: Академія русиньской културы в СР, 2017, 154 стор.), в котрій ся высловлює к літературній творчости своїх колеґів. Read more

Нова книжка Юрка Харитуна: Діяґноза – фіґлї про дїти

Была выдана нова книжка Юрка Харитуна з назвов Діяґноза: Фіґлї про дїти. Юрко Харитун ся в своїй творчости презентує як скушеный поет, котрого віршы не суть вгодны на ріхлу конзумацію без задуманя ся, але праві наспак. Найновша Харитунова публікація є іншого характеру, іде о зозбіраны фіґлї, котры суть тематічно повязане із жывотом дїтей. Мож ту найти фіґлї зо школы, з навщівы доктора, фіґлёваня дїтей а родічів, і многы іншы.

Книжку выдала Академія русиньской културы в СР.

Квета Мороховічова-Цвик: Любовны періпетії (укажка)

Інформації о авторці: Квета Мороховічова-Цвик

Маёвы рана
Рана суть тихы,
співучі і болячі.
День провиднїв.
Потячій хор вже добру хвілю
продукує свою ранїшню увертуру.
Ты ся пробуджаш
з болём, но нелем на душі,
бо рокы ся підписали
і під твою тїлесну скриньку.
– Найтяжшый є першый крок, –
жартовали в купелёх.
– Выкроч рівно до другого –
жартую я.
– Лем не одкрывай перед людми
зрана своє сердце,
бо можуть наплювати
на ёго отвореность і доброту.
Рана суть тихы,
співучі і болячі…

Read more

Нова книжка Миколая Ксеняка: Недоповіджене

Была выдана нова книжка Миколая Ксеняка з назвов Недоповіджене. Ксеняк є довгорічным і скушеным автором, котрый ся в сучасності занимать темами з русиньской історії, літературы і формованя русиньской народной ідентіты. Ёго найновша выдана книжка ся вертать к части авторовой творчости, котра ся заоберать хыбами людьского характеру, к байкам.

Книжку выдала Академія русиньской културы в СР.