(Вышла книжка про найменшых – Камаратя спід зеленого дуба і белавого неба, Сполок русиньскых писателїв, 2014)
Дїтьска література жыє подля своїх правил. І хоць ся зачінать у Русинів із дїтьскых стишків Александра Духновіча у серединї 19. стороча, но і днесь ся тримле історіёв выпровбованых основ: быти нелем катеґоріёв естетічнов, але усе думати на дїтвака, ёго выхову і научаня. Жебы ся маленькый чітатель у тых творах нелем бавив, но абы ся попри тім учів.
В недїлю 18-го новембра 2018-го року, у 79-ім роцї жывота, по довгій і тяжкій хворотї добило сердце ґрекокатолицького священика, публіцісты, писателя, высокошкольского педаґоґа отця Франтїшка Данцака.
PREŠOVSKÁ UNIVERZITA V PREŠOVE Centrum jazykov a kultúr národnostných menšín
Ústav rusínskeho jazyka a kultúry
Інштітут русиньского языка і културы Ul. 17. novembra 15, 080 01 Prešov, Slovenská republika
POZVÁNKA
Ústav rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity v Prešove Vás pozýva na
50. vedecký seminár karpatorusinistiky,
ktorý sa uskutoční 21. novembra 2018 (streda) o13.00 hod. v Knižnici karpatorusinistiky na Ústave rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity (3. poschodie, č. 419), ul.17. novembra č.15.
S prednáškou na tému
Rusíni a vznik Československa (Krajinská hranica medzi Podkarpatskou Rusou a Slovenskom)
vystúpi
Prof. PhDr. Peter Švorc, CSc. z Inštitútu histórie Filozofickej fakulty Prešovskej univerzity v Prešove
Súčasťou programu bude prezentácia najnovších publikácií z karpatorusinistiky.
ПОЗВАНЯ
Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові Вас позывать на
50. научный семінар карпаторусиністікы,
якый буде 21. новембра 2018 (середа) о 13.00 год. в Бібліотецї карпаторусиністікы на Інштітутї русиньского языка і културы Пряшівской універзіты (3. шток, ч. 419), ул. 17. новембра ч. 15.
З лекціёв на тему
Русины і Чеськословеньско
(Країньска граніця меджі Підкарпатьсков Русёв і Словеньском)
выступить
Проф. ПгДр. Петер Шворц, к. н. з Інштітуту історії Філозофічной факулты Пряшівской універзіты у Пряшові
В проґрамі семінара буде презентація найновшых выдань з карпаторусиністікы.
Роками зослабнутый,
ку земли склоненый
сивоголовый старець
уж не думать на хвалы,
іщі менше на подарунок.
Но прилетїв милый
прекрасный голос
з родного краю,
голос авторовой душы –
орхестер русиньской поезії
„Факлї горять.‟
Ласкавый гумор, емпатія і порозумлїня людьксых слабостей. Так бы сьме могли курто характерізовати афорізмы Міра Жолобаніча, доповнены карікатурами з властным, єднозначным рукописом. Є сімаптічне, же першы книжно выданы афорізмы ся автор рїшыв выдати по русиньскы. Міджі русиньского чітателя приходить із своёв першов публікаціов кресленого гумору, доповненого властныма афорізмами. Попри Федорови Віцови так на сцену русиньской літературы куртых жанрів наступлять другый карікатуріста – походжінём Русин із села Пчолине, окр. Снина.
(Інтервю з нагоды 55-тых народенин М. Мальцовской.)
„Каждый чоловік сі заслужить, жебы ёго жывот зістав якымесь способом звічненый“
М. Мальцовска-Параскова
Мы – писателї, новинарї, сьме цїлый жывот наповнены евфоріёв, котра не втихать, просто є в тобі навсе без огляду на то, ці є про літературу доба приязна, або нї.
Сітуація є така, же уж два рокы єм незаместнана. Мам двоє дїтей, котрым треба давати їсти, і я бы даколи дашто зъїла… В каждім припадї ани тот факт ня не може одрaдити, або якось неґатівно ся одразити на моїй роботї, котру чую як своє посланя на тім світї.
Юрко Харитун на меджінароднім фестівалї поезії Ars Poetica
В днях 17.-21. октобра 2013 ся в Братїславі одбыв ХІ. річник фестівал меджінародного фестівалу поезії, на котрім ся з русиньсков поезіов презентовав Юрко Харитун, родак із Остуржніцї, днесь уж неєствуючого села бывшой Стариньской долины. Стариньска долина, на містї котрой в 70-тых роках минулого стороча выбудовали велику гать, як резервар питной воды про цїлый край є про нёго невычерьпным жрідлом ёго поетічной творчости.
ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, Словакія
По третїй раз наставлене глядило (Oсиф Кудзей: Байкарёвы думы, 2009)
Може якраз стрїча з найвысшым уменём в літературї – з драматічным уменём, отворила Осифови Кудзеёви новы горізонты умелецького приїманя світа, – таке конштатованя высловила ПгДр. Марія Мальцовска з нагоды выданя далшой з публікацій умелецькой літературы автора Осифа Кудзея – збіркы духовной поезії Пацеркы. Само собов, є то лем єден з факторiв, котрый быв може на самім початку зроду умелецькой драгы пана Осифа Кудзея з Няґова. Він довгы рокы, так бы повісти дозрївав, приправлёвав ся на „своє посланя“ на тім світї, жебы як зрїлый автор славив жнива і выдав зо себе тоты найякостнїшы плоды, якы може зародити лем міцный і здравый стром. Рік 2009 быв про Осифа Кудзея міморядно плодным. По выданю двох книжок баёк вычеряв жанер і выдав уж спомянуту збірку поезії Пацеркы, котров продовжує уж скорше зачату лінію своёй творчости – лінію духовну, а жебы не заоставати ани на „другім фронтї“, Осиф Кудзей попрацовав і над далшов – уж третёв серіёв баёк (першы дві: Мудрость жывота, Байкы-забавляйкы). І так того року на світло боже выставив Байкарёвы думы (книжка вышла у выдавательстві Русин і Народны новинкы, Пряшів, 2009).
Русиньскы писателї мі превказали велику довіру, а тота довіра є заєдно і великов одповідностёв, котру чую приятём функції председкынї Сполку русиньскых писателїв на Словакії. За приближно рік і пів єм ся стигла зорьєнтовати, спознати холем часточно роботу моїх попередників – бывшых председів Сполку і тых котры ся подїляли на роботї, выдавали попереднї алманахы: доц. ПгДр. Васил Хома, к. н., доц. ПгДр. Юрко Панько, к. н., ПгДр. Николай Ксеняк, послїднїм з выдавателїв быв Мґр. Александер Зозуляк. Read more
ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, ПгД., Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, Словакія
Выбір з творів М. Мальцовской – Найкрасша приповідка (СРПС, 2012)
Зоставлїнем переглядовой публікації творів прозаїчкы Марії Мальцовской-Парасковой способом выбіру найлїпшых частей з єй книжковой продукції сьме слїдовали дакілько замірів. Авторка, котра по тяжкій хворотї одышла до вічности (септембер 2010), стала ся першов русиньсков прозаїчков в новодобім русиньскім народностнім контекстї на Словакії. Єй умелецькый рост быв до значной міры овпливненый народно-обродным процесом Русинів по роцї 1989, причім она сама была ай актівнов участнічков того процесу. Read more